Справа № 442/4653/21 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.
Провадження № 22-ц/811/1067/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н.П.
13 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Колич Х.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Східницької територіальної громади про позбавлення батьківських прав, -
18 червня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 01.08.2011 між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб від якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу народження дитини відповідач участі у вихованні та догляді дитини не бере, матеріально не забезпечує, аліменти не сплачує. 08.05.2014 вона уклала шлюб зі ОСОБА_4 , якого дитина називає батьком. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відповідає інтересам дитини, яка не знає свого батька та вважає своїм батьком вітчима.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Східницької територіальної громади про позбавлення батьківських прав відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, суд необ'єктивно дослідив надані нею докази. Поза увагою суду залишилося те, що вона самостійно утримує дитину та піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, з народження дитини відповідач участі у вихованні та догляді дитини не бере, розвитком дитини не цікавиться. Тобто, з моменту народження дитини і по сьогоднішній день, маючи можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дитини, відповідач з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, жодного разу не вітав дочку на день народження. Вважає, що змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, враховуючи довготривалість такої його поведінки, а також свідоме нехтування ним своїх батьківських обов'язків, зокрема щодо сплати аліментів, які він не сплачує з 2013 року.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_5 скаргу підтримала з підстав, зазначених у ній. Додатково пояснила, що позбавлення батьківських прав відповідача відповідає інтересам дитини, яка не знає рідного батька, з ним не спілкується з народження, визнає батьком вітчима, з яким разом з матір'ю проживає сім'єю.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Встановлено, що згідно актового запису про народження № 47, вчиненого Підбузькою селищною радою Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_2 є батьком, а позивачка ОСОБА_6 - матір'ю ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с 8).
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано.
08.05.2014 позивачка уклала шлюб із ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на „ ОСОБА_7 ” (а/с 9).
Дитина проживає разом з матір'ю та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно характеристики учениці 4Б класу Підбузького НВК І-ІІІ ОСОБА_3 батько дитини жодного разу не приходив до шкоди, не цікавиться успіхами дочки (а/с 11).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 22.02.2021 року, проведеного державним виконавцем Харів М.І., ОСОБА_2 має заборгованість по аліментах на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 64674 грн.29 коп., аліменти не сплачує з серпня 2013 року, жодної проплати по аліментах з серпня 2013 року по січень 2021 року ним не було здійснено (а/с 13,14).
22.02.2021 року позивачка зверталася у Дрогобицький відділ поліції ГУ НП у Львівській області із заявою про притягнення відповідача ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_8 (а/с 15).
Згідно довідки № 27 від 02.01.2021, виданої Підбузькою районною лікарнею на підставі інформації сімейного лікаря ОСОБА_9 , батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом здоров'я дитини не цікавиться (а/с 10).
Згідно письмового пояснення ОСОБА_10 , жительки АДРЕСА_2 , батько ОСОБА_3 не відвідує її за місцем проживання та не приходить на день народження доньки протягом восьми років (а/с 12).
Рішенням виконавчого комітету Східницької селищної ради Львівської області № 135 від 15.12.2021 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 », виходячи з інтересів малолітньої дитини, виконавчий комітет селищної ради вважав доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.56).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , районний суд виходив з того, що позивач не довела та не надала суду доказів того, у чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька батьківських прав, та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків. Оскільки судом не встановлено умисної винної поведінки відповідача щодо ухилення від виховання дочки і свідомого нехтування ним своїми обов'язками, суд вважав доводи позивача щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 безпідставними та необгрунтованими. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки суд вважав таким, що не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), оскільки такий підлягає дослідженню та оцінці судом разом з іншими доказами, що відповідає правовій позиції, викладеній в Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів.
Частиною першою ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства” на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
За обставин доведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов'язками, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах від 22.02.2021 року, проведеним державним виконавцем Харів М.І., згідно якого батько дитини ОСОБА_2 з серпня 2013 року по січень 2021 року, тобто протягом восьми років не здійснив жодної проплати по аліментах на утримання доньки; понад вісім років не цікавиться її життям та здоров'ям, не спілкується з дитиною; дитина вважає батьком іншу особу (вітчима), з яким проживає сім'єю разом з матір'ю, припустити, що можна змінити поведінку батька щодо дитини у кращий бік є неможливим, оскільки сімейні зв'язки між біологічним батьком дитини та дитиною втрачені.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (№70879/11) дійшов висновку, що оскільки сімейні зв'язки між біологічним батьком та дитиною були втрачені, в інтересах дитини є позбавлення ОСОБА_11 батьківських прав та залишення дитини під повною опікою матері.
Враховуючи інтереси дитини, висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої доньки, а також те, що відповідач - батько дитини у судові засідання як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції не з'являвся, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відзиву на позов про позбавлення його батьківських прав, як і відзиву на апеляційну скаргу не подавав, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначене додатково підтверджує нехтування відповідачем батьківськими правами щодо своєї дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2022 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра