Провадження № 2/522/5747/22
Справа № 522/17015/22
про залишення без руху
16 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач 14.12.2022 звернулися до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Ціна позову визначена у розмірі 3 656 680 грн.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином за вимогу майнового характеру, виходячи з вартості майна, сума судового збору, що підлягає сплаті становить 12405 грн.
Позивачем не було сплачено судовий збір за подання даного позову.
Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 12 405 грн.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Разом з позовом позивачами подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що сума боргу за договором позики є значною, а тому існує вірогідність того, що відповідач може втратити грошові кошти або відчужити своє майно, що значно ускладнить відновлення порушення прав позивача та буде підставою для ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
До заяви не додано жодного доказу, який підтверджував би побоювання позивача про неможливість чи затруднену можливість виконання рішення, у разі ухвалення такого на користь позивача, жодних доказів про бажання чи намір відповідача відчужити належне йому майно.
Отже, суд не може зробити висновку про наявність підстав, які б свідчили що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
У частині залишення позовної заяви без руху ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Бондар