ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24414/21
провадження № 2/753/1805/22
16 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у листопаді 2021 року ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» (далі - ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 червня 2021 року між ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №ЛЛ-01292831 за допомогою відповідного електронного сервісу, що міститься на офіційному сайті Товариства. Згідно п. 1.1. вказаного договору позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 4 000 грн. на умовах строковості, зворотності та оплатності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання, про що свідчить підтвердження платіжного сервісу АТ «ПУМБ» про проведення успішної видачі займу на карту ОСОБА_1 за кредитним договором №ЛЛ-01292831 від 15 червня 2021 в сумі 4 000 грн. Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 17 листопада 2021 має заборгованість у сумі 15 206 грн 40 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ЛЛ-01292831 від 15 червня 2021 року в розмірі 4 000 грн., заборгованість по процентам - 11 206 грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 9 грудня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до довідки з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/ КМДА» відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, однак конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, між позивачем та ОСОБА_1 15 червня 2021 року було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №ЛЛ-01292831 за допомогою відповідного електронного сервісу, що міститься на офіційному сайті Товариства.
Згідно п. 1.1. вказаного договору позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 4 000 грн. на умовах строковості, зворотності та оплатності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до 1.2. договору, строк його дії складає 365 календарних днів. Закінчення строку дії кредитного договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконане належним чином однією із сторін. Строк користування кредитом складає 16 днів, а у випадках, передбачених вказаним кредитним договором, може бути продовжений до 96 днів включно (п. 1.3 кредитного договору).
Також, п. 1.4 - 1.4.2 зазначеного договору проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме: у розмірі 0,01% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом протягом 16 календарних днів з дня надання кредиту та у розмірі 3,5% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом з дня, наступного за днем закінчення строку, передбаченого п. 1.4.1 договору, якщо зобов'язання не виконані позичальником належним чином, наступні 80 календарних днів до 96 календарного дня включно з дати надання кредиту.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав, в той час як ОСОБА_1 належним чином останні не виконав, у зв'язку з чим станом на 17 листопада 2021 року має заборгованість на загальну суму 15 206 грн 40 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 4 000 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 11 206 грн 40 коп. (з яких: 6 грн 40 коп. нараховано, відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору та 11 200 грн. нараховано, відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання; сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд надходить до висновку про те, що вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів з урахуванням санкцій, пов'язаних із невиконанням грошового зобов'язання.
При дослідженні наданого позивачем розрахунку, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено вірно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачем обов'язків за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів.
Вказане відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростовано.
Кредитний договір недійсним в установленому законом порядку не визнаний.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, слід зазначити, що однією з засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у сумі 2 270 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» (місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Пушкінська, буд. 28, каб. 7, код юридичної особи 41885310) заборгованість за кредитним договором №ЛЛ-01292831 від 15 червня 2021 на загальну суму 15 206 (п'ятнадцять тисяч двісті шість) грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Гусак