Житомирський апеляційний суд
Справа №272/1071/21 Головуючий у 1-й інст. Карповець В. В.
Категорія ч.1 ст. 121 КК України Доповідач ОСОБА_1
12 грудня 2022 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря: ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2022 року щодо нього за ч.1 ст.121 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ,
На розгляді Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2022 року, щодо нього за ч.1 ст.121 КК України
Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2022 року міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_6 залишено без змін - тримання під вартою.
В судовому засіданні апеляційного суду 12 грудня 2022 прокурор в усній формі заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки він закінчується. Своє клопотання мотивує тим, що розгляд кримінального провадження наразі триває, та не можливо завершити розгляд до спливу строку тримання під вартою ОСОБА_6 , а ризики, які слугували підставою для обрання тримання під вартою не зменшились, та продовжують існувати на даний час. Зазначила, що ОСОБА_6 оскаржуваним вироком призначено реальну міру покарання, яку потрібно буде відбувати у разі набрання вироком законної сили. Він вчинив тяжкий злочин, а тому у разі перебування ОСОБА_6 на волі, та усвідомлюючи що є об'єктивна можливість відбування покарання у виді позбавленні волі, існує ризик того, що він може ухилитися від суду. Також існує ризик впливу на потерпілу, яка є його дружиною та з якою він проживає в одному будинку. Перебуваючи на волі та проживаючи в одному помешканні з потерпілою, він також може продовжити кримінальне правопорушення відносно неї, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Разом з тим ОСОБА_6 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, інвалідність 3-ї групи та правослухняну поведінку у разі звільнення з під варти.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , а також доводи заперечення сторони захисту, колегія судів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, суд (в тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Крім того, під час судового розгляду з'ясування питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою також входить в обов'язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора, що передбачено положеннями ст.331 КПК України, як вже зазначалося вище.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положеньст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою аргументами на користь такого рішення є, у тому числі: серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Як вбачається з матеріалів провадження, обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою під час постановлення вироку з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі спливає. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, вироком суду, який оскаржується, йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Тому усвідомлюючи, що є об'єктивна можливість відбування покарання у виді позбавленні волі, обвинувачений може ухилитися від суду.
Наявний також ризик впливу на потерпілу та свідків, оскільки потерпіла є дружиною обвинуваченого, оскільки у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу він буде проживати з потерпілою в одному помешканні та буде мати можливість спілкуватися зі свідками в справі, впливати на думку потерпілої щодо доводів апеляційної скарги сторони захисту, в тому числі і щодо покарання.
Вказані вище обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може ухилитися від суду, продовжити протиправну поведінку щодо потерпілої, чинити на неї тиск та впливати на свідків, а тому наразі існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, або ж відпали, наразі відсутні, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 на більш м'який - відсутні, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
За віком обвинувачений хоч і є особою похилого віку та має інвалідність 3-ї групи, але даних про те, що за станом здоров'я не може утримуватися в умовах попереднього ув'язнення, в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Наразі об'єктивної можливості розглянути дане кримінальне провадження апеляційний суд також не має.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 199, 331, 405 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 09.02.2023 року включно.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: