Провадження № 11-кп/803/2237/22 Справа № 208/2371/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження, внесеного до ЄРДР за № 62020170000000102 від 27 січня 2020 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року про закриття кримінального провадження щодо
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 368, ч.3 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України,
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрито з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні затверджено прокурором і направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 21.09.2020, при цьому строк досудового розслідування постановою прокурора не зупинявся, матеріали справи відповідно до ч.2 та 3 ст. 290 КПК України, що зумовило б застосування ч.5 ст. 219 КПК України, стороні захисту не надавались. Водночас, суд зауважив, що 18.09.2019 слідчий повідомив підозрюваного та його захист про завершення досудового розслідування по справі та відкриття матеріалів сторонам. Цим же документом, слідчий роз'яснив право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в приміщення ТУ ДБР в м. Полтава, за попереднім узгодженням такого ознайомлення з слідчим ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_11 .Проте, в період часу з 18.09.2020 року до 29.01.2021 року, прокурором у кримінальному провадженні не складалось та не надавалось доручення слідчому надати доступ до матеріалів досудового розслідування, а також доручення надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини до матеріалів, що включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме по собі вручення 18.09.2020 стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, без реального (фактичного) виконання прокурором процесуального обов'язку передбаченого ч.ч.2-3 ст.290 КПК України в межах строку досудового розслідування, а саме в строк до 21.09.2020, шляхом фактичного відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, кримінальним процесуальним законом, у тому числі ч. 5 ст. 219 КПК України, не визначений підставою для зупинення строків досудового розслідування.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на невиконання судом при новому розгляді провадження вказівок суду апеляційної інстанції щодо необхідності перевірки всіх обставин, які дають підстави для встановлення моменту закінчення строку досудового розслідування. Прокурор зазначає, що строк досудового розслідування мав закінчитись 20.09.2020 та 18.09.2020 слідчим було повідомлено підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження із зазначенням місця перебування матеріалів досудового розслідування. З цього часу, на думку прокурора, фактично розпочато виконання вимог ст. 290 КПК України. Проте, за неодноразовими викликами сторона захисту не з'являлась, а захисник ознайомився з матеріалами провадження не в повному обсязі 08.02.2021 та 18.02.2021. З огляду на вказані обставини, ухвалою слідчого судді від 23.03.2021 було встановлено строк ознайомлення з матеріалами провадження, який з урахуванням ч. 7 ст. 115 КПК України закінчився 29.03.2021. При цьому, у зв'язку з зупиненням провадження 16.03.2021, станом на 30.03.2021 залишався один день строку досудового розслідування у який і було направлено обвинувальний акт до суду засобами поштового зв'язку. За цим умов,прокурор вважає, що підстави для закриття провадження у суду були відсутні. Поряд із цим, апелянт зауважує, що доручення не надавались, оскільки прокурор мав намір надати доступ до матеріалів досудового розслідування безпосередньо, в період з 18.09.2020 по 28.01.2021, в день явки сторони захисту. При цьому, надання 29.01.2021 доручення слідчому СУ ДБР у м. Полтаві було зумовлено тим, що було узгоджено питання можливості передачі матеріалів за місцем знаходження слідчих ТУ ДБР у м. Полтаві, у м. Дніпро, у зв'язку з заявою захисту про неможливість прибуття за місцем знаходження матеріалів через карантинні обмеження та клопотанням про передання справи до м. Дніпро. Попри ці обставини сторона захисту до слідчого у м. Дніпрі не з'явилась, а захисник ознайомився лише з 2 томами справи 08.02.2021 та 18.02.2021, що свідчить про зволікання із ознайомленням з матеріалами досудового розслідування. 29.03.2021 захисник прибув до м. Полтави та ознайомився з 5 томами справи, хоча напередодні направив клопотання про неможливість явки через карантин. На думку прокурора, наведеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки на надав та дійшов хибного висновку про те, що повідомлення прокурора не свідчить про фактичне завершення досудового розслідування. До того ж, суд безпідставно погодився з тим, що до повідомлень слідчого, прокурора, направлених учасникам провадження застосовуються вимоги ст.ст. 111-112 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого та захисника, які просили ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, у цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 7 ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що наведених вимог закону судом враховано не було.
Так, виходячи з даних Реєстру матеріалів досудового розслідування, 20.03.2020 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62020170000000102 від 27.01.2020.
19.08.2020 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/2093/20, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців, а саме до 20.09.2020.
Згідно з дорученням прокурора ОСОБА_6 від 18.09.2020, процесуальним керівником, відповідно до ст. ст. 290 ч.1-3 КПК України, доручено слідчому ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_12 повідомити ОСОБА_7 та його захисника про завершення досудового розслідування у справі та надання доступу до матеріалів провадження.
18.09.2020 слідчий ДБР ОСОБА_12 повідомив підозрюваного ОСОБА_7 та його захист про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження сторонам. Цим же документом, слідчий ОСОБА_13 роз'яснив право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в приміщення ТУ ДБР в м. Полтава, за попереднім узгодженням такого ознайомлення з слідчим ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_11 .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2021 було встановлено строк ознайомлення з матеріалами провадження, зокрема протягом 4 днів з моменту постановлення ухвали.
29.03.2021 ОСОБА_7 та його захисник ознайомились з матеріалами провадження та того ж дня прокурором було затверджено обвинувальний акт, який 30.03.2021 року надійшов до суду.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд посилався на те, що прокурор або слідчий за його дорученням в строк до 21.09.2020 не повідомляв підозрюваного ОСОБА_7 або його захисника про можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у визначений стороною обвинувачення конкретний час в приміщенні Полтавської обласної прокуратури.
За цих умов, враховуючи, що в період часу з 18.09.2020 року до 29.01.2021 року, прокурором у кримінальному провадженні не складалось та не надавалось доручення слідчому надати доступ до матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку, що саме по собі вручення 18.09.2020 стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, без реального (фактичного) виконання прокурором процесуального обов'язку передбаченого ч.ч.2-3 ст.290 КПК України в межах строку досудового розслідування, а саме в строк до 21.09.2020, шляхом фактичного відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, кримінальним процесуальним законом, у тому числі ч. 5 ст. 219 КПК України, не визначений підставою для зупинення строків досудового розслідування.
Надаючи оцінку наведеним мотивам суду, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість.
Так, у відповідності з вимогами ч. 9 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
З огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 вересня 2021 року (справа №758/12538/20), період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Схожу правову позицію про зазначений відлік строків досудового розслідування висловлено й у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 колегії суддів (справа №711/3111/19).
Окрім цього, у своїх висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20), суд зауважив, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Отже, враховуючи те, що 18.09.2020 обвинувачений та захисник отримали особисто повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, що стороною захисту не заперечується, строк досудового розслідування, визначений в ухвалі Октябрського районного суду м. Полтави до 20.09.2020, наступного дня зупинився, а перебіг строку ознайомлення з матеріалами провадження з 19.09.2020 фактично розпочався.
Водночас, з огляду на ухвалене слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2021 рішення, яким було встановлено строк ознайомлення з матеріалами провадження протягом 4 днів з моменту постановлення ухвали, строк ознайомлення мав закінчитись 27.03.2021.
Між тим, враховуючи те, що останній день строку припадав на вихідний день, з огляду на положення ч. 7 ст. 115 КПК України, останнім днем реалізації стороною захисту свого права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування слід вважати 29.03.2021, в який таке право і було реалізовано.
За цих умов, з огляду на те, що строк досудового розслідування вважався зупиненим з 19.09.2020, тобто з наступного дня після вручення повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, на час завершення 29.03.2021 ознайомлення з матеріалами провадження для завершення досудового розслідування залишалось ще два дні.
На переконання колегії суддів, наведені обставини дають підстави вважати правильною кінцеву дату строку досудового розслідування - 31.03.2021, в межах якої обвинувальний акт наступного дня після завершення ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового, а саме 30.03.2021 року, направлено до суду.
Що стосується твердження суду про те, що в період часу з 18.09.2020 року до 29.01.2021, прокурором у кримінальному провадженні № 62020170000000102 не складалось та не надавалось доручення слідчому надати доступ до матеріалів досудового розсідування, а також доручення надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини до матеріалів, що включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів, то вони є необґрунтованими.
Колегія суддів звертає увагу на те, що закон пов'язує початок перебігу строку ознайомлення саме з моментом направлення або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту, що констатував у своїх висновках Верховний Суд.
Матеріалами провадження об'єктивно підтверджується, що таке повідомлення було отримано стороною захисту 18.09.2020 та тривале ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не було пов'язано зі складанням будь-яких доручень.
Суд звертає увагу на те, що вимогами ст. 290 КПК України визначено можливість здійснення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, окрім слідчого, також і прокурором та потреба у складанні будь-яких доручень в такому разі відсутня.
Стороною захисту не надано жодних доказів, які б вказували на перешкоджання органом досудового розслідування в ознайомленні з матеріалами провадження.
Більш того, рішення слідчого судді про встановлення строку ознайомлення доводить факт зловживання цим правом саме стороною захисту.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно вдався до оцінки наведених обставин та необґрунтовано дійшов висновку, що саме відсутність доручення прокурора було перешкодою для ознайомлення з матеріалами розслідування, а прокурор тим самим не забезпечив реального (фактичного) виконання процесуального обов'язку передбаченого ч.ч.2-3 ст.290 КПК України .
Колегія суддів вважає, що суд в ухвалі не навів переконливих мотивів, з яких можливо вважати нерозпочатим 18.09.2020 ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, тоді як сам лише факт відсутності доручень після цього протягом певного проміжку часу не може свідчить про невиконання органом досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України.
У постанові від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20) Верховний Суд зазначив, що той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.
Суд звертає увагу на те, що 18.09.2020 слідчий ДБР ОСОБА_12 повідомив підозрюваного ОСОБА_7 та його захист про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження сторонам саме за дорученням прокурора ОСОБА_6 , отже в даному випадку з наступного дня, враховуючи викладені обставини, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування вважався розпочатим.
Більш того, повідомляючи про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження сторонам, слідчий ОСОБА_13 роз'яснив право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в приміщення ТУ ДБР в м. Полтава, за попереднім узгодженням такого ознайомлення з слідчим ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_11 .
Наведені обставини свідчать про те, що жодних перешкод для ознайомлення з матеріалами провадження сторона захисту не мала, тоді як сторона обвинувачення здійснила всі дії для реалізації нею цього права. Не приймаються до уваги й посилання сторони захисту на листи на адресу слідчого від 21.09.2020 та 02.11.2020 (а.п.125.126 т.1) з клопотанням про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в м.Дніпрі, оскільки в повідомленні слідчого про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів провадження сторонам від 18.09.2020, місце ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороні захисту чітко зазначено в приміщення ТУ ДБР у м.Полтаві, розташованого за адресою: м. Полтава, вул.Соборності, 37 (а.п.181 т.1).
Таким чином, судом не було враховано положень ч. 5 ст. 219 КПК України та неправильно визначено тривалість строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, який не має зараховуватись у загальний строк, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України.
За цих обставин вважати строк закінчення досудового розслідування правильно встановленим суд не може, як і, відповідно, визнати факт складання акта та направлення його до суду поза межами такого строку.
На переконання колегії суддів, з наведених судом мотивів дійти беззаперечного висновку про необхідність закриття кримінального провадження неможливо.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом допущено порушення вимог ст. 370 КПК України та такі порушення є істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України, до підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції належить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять зазначені порушення, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України, згідно з якими до загальних засад кримінального провадження відноситься законність, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції, до компетенції якого відноситься розгляд даного кримінального провадження.
Отже, перевіривши матеріали кримінального провадження та надавши їм належну оцінку, враховуючи, що судом першої інстанції помилково обраховано строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а отже і підстави для його закриття, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції не дотримано вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 368, ч.3 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17