Справа № 761/19238/20
Провадження № 2/761/2408/2022
02 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Лєтнікової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві держаної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
Представник Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 21.11.2017 р. до Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в телефонному режимі надійшла інформація, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають діти, батьки яких не виконують належним чином батьківські обов'язки. В цей же день працівники Служби відвідали зазначену адресу. На момент обстеження в помешканні були діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з дорослих - дідусь ОСОБА_5 . В помешканні було брудно, розкидані речі. При спілкуванні з ОСОБА_6 стало відомо, що батьки їх дійсно б'ють , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Також стало відомо, що 13.11.2017 р. ОСОБА_4 потрапив д лікарні з алкогольним отруєнням. 22.11.2017 р. при проведенні профілактичного рейду знову відвідано родино та встановлено, що умови для проживання та розвитку дітей непридатні. У зв'язку із тим, що життю та здоров'ю дітей існувала безпосередня загроза 23.11.2017 р. на підставі розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 673 від 23.11.2017 р. дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було негайно відібрано від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_923 .11.2017 р. дітей було взято на облік Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, як таких, що опинились в складних життєвих обставинах. 04.12.2017 р. органами опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було подано позов про позбавлення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 батьківських прав. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2019 р. в задоволенні позову відмовлено, але робота з родиною продовжилась. ОСОБА_2 та ОСОБА_9 систематично викликались до Служби справах дітей Шевченківської РДА, з ними проводились профілактично-виховна робота. 13.05.2020 р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 госпіталізований до відділення інтенсивної терапії гострих інтоксикацій НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України. 15.05.2020 р. ОСОБА_2 написала заяву про тимчасове влаштування сина до центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1. За таких обставин представник позивача просить суд позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_9 батьківських прав батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь закладу або фізичної особи, яким буде переданий, на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину в місяць; призначити стягнення аліментів з ОСОБА_9 на користь закладу або фізичної особи, яким буде переданий, на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину в місяць.
Провадження у справі відкрито 28.08.2020 р., відповідно до приписів ст.ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
09.06.2022 р. провадження в даній цивільній справі закрито в частині вимог до ОСОБА_9 у зв'язку зі смертю останнього.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що бере на себе зобов'язання забезпечити сину найкращі умови для життя та розвитку, здійснювати контроль за навчанням дитини.
Представник третьої особи підтримав заявлені Органом опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації вимоги.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, копія якого наявна в матеріалах справи.
Батько дитини - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 27837.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 не виконує належним чином батьківські обов'язки, зловживає алкогольними напоями не працює.
Так, 23.11.2017 на підставі розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 673 від 23.11.2017 р. ОСОБА_8 було відібрано від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_9 та влаштовано до Центру соціальної реабілітації «Ковчег» Всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота».
Також 23.11.2017 р. Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією видано наказ № 71-од про взяття ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на облік як дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах.
04.12.20217 р. Органом опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації подано позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 10 про відібрання у відповідачів неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
За результатами розгляду справи 29.05.2019 р. Шевченківським районним судом м. Києва у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Так, судом зазначено, що батьки дійсно протягом тривалого часу належним чином не виконували своїх батьківських обов'язків по відношенню до дітей, не піклувались про створення матеріально-побутових умов для їх розвитку, навчання та виховання.
Поряд з цим судом встановлено, що відповідачі стали на шлях виправлення, намагаються створити всі умови для проживання, навчання та виховання своїх дітей.
Сімейним кодексом України, а саме ч. 1 ст. 150 передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності встановленої законом, відповідно до положень ст. 155 СК України.
За положеннями ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленими батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, як це визначено ч. 3 ст. 166 СК України.
Як свідчать матеріали справи, 24.06.2020 р. Органом опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державною адміністрацією складено висновок № 109/04/40-4174 про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, останній складено, виходячи з подій, які мали місце в 2017 р. і яким надав оцінку Шевченківський районний суд м. Києва під час розгляду справи з позовом Органом опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації подано позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 10 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 р. у справі № 631/2406/15-ц зазначив, що
тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У Постанові від 12.07.2017 № 6-564цс17 Верховний Суд України зазначив, що з досягненням віку 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.
Так, про необхідність заслуховування думки дітей та обов'язковості її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року «Савіни проти України».
В п.п. 47, 49 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Савіни проти України» від 18.12.2008р. зазначено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у п.2 ст.8 Конвенції, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин; отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.
Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з того, що за час розгляду справи не було встановлено наявності виняткових обставин, які б свідчили про необхідність позбавлення ОСОБА_2 її батьківських прав.
ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в нього чудова мама, яку він дуже любить і сумує за нею. Бажає бути поряд з нею та бути однією родиною.
Також не отримано доказів того, що за час розгляду даної справи, дії ОСОБА_2 свідчить про нехтування батьківськими обов'язками, навпаки її заперечення проти вимог позивача свідчить про бажання приймати активну участь у вихованні, навчанні а розвитку своєї дитини.
Підсумовуючи все наведене, суд приходить до висновку, що задоволення позову про позбавлення батьківських прав не буде відповідати інтересам дитини, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,76-81,141,279,352,354 ЦПК України, ст.ст. 150,153,155,164,165 СК України, суд -
Позов Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві держаної адміністрації про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.12.2022 року.
Суддя: