пр. № 1-кс/759/4638/22
ун. № 759/17854/22
12 грудня 2022 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42022102080000085 від 08.08.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, Житомирської обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
09.12.2022 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який достовірно знаючи про те, що на території України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що встановлює обмеження на виїзд осіб чоловічої статі та призивного віку за межі України, достовірно знаючи про можливість перетину державного кордону України під час воєнного стану водіями, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом сприяння громадянам України чоловічої статі та призивного віку незаконному переправленню через державний кордон України шляхом їх фіктивного оформлення водіями, що здійснюють вищезазначені перевезення за грошову винагороду.
Так, реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 19.10.2022, зустрівся ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 . В ході розмови ОСОБА_4 повідомив, що може сприяти в незаконному переправленні ОСОБА_9 через державний кордон України за допомогою фіктивного оформлення як волонтера від благодійної організації - водія, що здійснює перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, та внесення відомостей щодо нього в систему «Шлях» за грошову винагороду в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США. При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про те, що йому необхідно надати копію паспорта громадянина України, копію паспорта для виїзду за кордон, фотокартки, копію військового посвідчення, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зазначені документи будуть використані для оформлення фіктивних документів волонтера та перевізника гуманітарної допомоги для населення України. Водночас ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що він розуміє, що ОСОБА_9 жодних гуманітарних вантажів перевозити не буде та повертатися на територію України не планує.
17.11.2022 ОСОБА_4 , знаходячись по вул. Старонаводницькій, 13-Б (автомобільна парковка) в м. Києві, за попередньою домовленістю, зустрівся із ОСОБА_8 , від якого отримав копії документів на ім'я ОСОБА_9 , з метою оформлення дозволу виїзду за кордон з метою перевезення гуманітарної допомоги, а також грошові кошти у сумі 1000 доларів США.
Опісля отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_8 грошових коштів та фотокопій документів на ім'я ОСОБА_9 , ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, невстановленим досудовим розслідування способом, організував усунення перешкод ОСОБА_9 на незаконний перетин державного кордону у вигляді винесення начальником Волинської обласної військової адміністрації наказу №490 від 01.12.2022, яким ОСОБА_9 внесено до списку водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, та системи “Шлях”.
01.12.2022 ОСОБА_4 , через месенджер «Телеграм» надіслав ОСОБА_8 наказ Волинської військової адміністрації № 490 від 01.12.2022 «Про виїзд за межі України водіїв» згідно списку, де зазначено прізвище ОСОБА_9 , як водія-волонтера.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, захисник вказала, про відсутність обгрутованої підозри щодо вчинення її підзахисним кримінального правопорушення, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків. Крім того, захисник зазначила про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків - дружини та двох малолітніх дітей, непрацюючих батьків похилого віку.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку захисника ОСОБА_6 , крім того захисник просила відмовити в задоволені клопотання прокурора в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позиції захисників.
Заслухавши пояснення прокурора, захисників, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ч. 4 ст. 194 КПК України визначено якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 07.12.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що є тяжким злочином, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в сукупності, зокрема:
- протоколом огляду;
- протоколами допитів свідків;
- протоколами негласних слідчих (розшукових) дій;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Вирішуючи по суті заявлене клопотання, даючи правову оцінку кожному із доводів сторони обвинувачення та сторони захисту для ухвалення правильного та справедливого рішення, слідчий суддя, також, окрім норм КПК України, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України.
Що стосується наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, то сторона обвинувачення посилається на тяжкість покарання за вчинення ікримінованого злочину, а відтак - можливість переховування підозрюваного. Однак вказаний ризик, крім тяжкості можливого покарання, іншим доказом не підтверджений.
В цьому контексті, в пункті 33 Рішення Європейського Суду «W. Проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), ser.A, no.254, від 26.01.1993 зазначено, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою... (Рішення у справі «Томазі проти Франції» (Томаві v France), Ser A No 241-A, від 27.08.1992).
У ході розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру та вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою 07.12.2022, до суду клопотання подано 09.12.2022, розгляд самого клопотання у суді проводився 09.12.2022 та у зв'язку відсутністю електропостачання розгляд у суді був продовжений 12.12.2022. На вказані судові засідання підозрюваний з'являвся вчасно.
Більше того, ОСОБА_4 не був затриманою особою, оскільки на місці вчинення кримінального правопорушення згідно вимог ст. 208 КПК України ОСОБА_4 уповноваженою службовою особою не затримувався і протокол про затримання відносно нього не складався.
Слідчий за погодженням з прокурором у своєму письмовому клопотанні також зазначає про наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Проте, прокурором не наведено та не долучено до даного клопотання жодних доказів, які б підтверджували наявність вказаного ризику. При цьому, суд також звертає увагу, що з часу повідомлення про підозру та вручення ОСОБА_4 клопотання пройшло п'ять днів, під час яких підозрюваний не був затриманою особою, мав можливість вільного пересування та спілкування, однак доказів щодо намірів впливу підозрюваного на свідків стороною обвинувачення не надано.
У клопотанні також формально зазначено про наявний ризик щодо знищення, схову або спотворення підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої із речей, які мають істотне значення. Однак, у клопотанні не зазначено конкретну річ, яка має істотне значення та може бути знищена, схована або спотворена підозрюваним.
Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 199 КПК України, сама по собі тяжкість покарання за злочин, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_4 , не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні заявлених ризиків.
При цьому, слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність на утриманні дружини та двох малолітніх дітей, батьків, те, що він має постійне місце проживання.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінованою статтею, дані про особу підозрюваного, викладені в мотивувальній частині ухвали вище, а також те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби та вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також, що застосування запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176,177, 178, 183, 194, 197, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці такi обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати мiсце свого проживання, а саме квартиру АДРЕСА_4 в нічний час доби з 22 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді діє до 12.02.2023 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_10