Справа № 758/8245/22
16 грудня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Якимець О.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,
учасники справи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) у якому просить скасувати постанову командира 2 взводу 4 роти 1 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Афанасенка Назара Васильовича серія БАА № 925645 від 17.09.2022, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17 вересня 2022 року о 12 год 40 хв позивач перебував у власному гаражі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До гаража під'їхав службовий автомобіль патрульної поліції з якого вийшли інспектори патрульної поліції, провели огляд в гаражі відшукуючи заборонені до обігу предмети, зокрема, наркотичні речовини, а коли нічого не знайшли, то склали відносно позивача вищезазначену постанову. Винесення оскаржуваної постанови обумовлювалося тим, що після перевірки паспортних даних позивача інспектор поліції наполягав на перевірці огляду його на стан наркотичного сп'яніння, позивач відмовився їхати з поліцейським на такий огляд. Зазначає, що оскільки в цей день він перебував у своєму гаражі, транспортним засобом не керував, наркотичні речовини не вживав, а тому він не був водієм і не був зобов'язаний на вимогу поліцейського їхати для перевірки стану сп'яніння. Крім цього, інспектор не повідомляв позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а відтак розглянув справу без його присутності, чим порушив права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України. Зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в постанові не наведено докази, на яких ґрунтується висновок, що позивач позбавлений права керування транспортним засобом, що є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Також інспектор порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, не роз'яснив позивачу прав та обов'язків, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, у тому числі щодо права на залучення адвоката, права на участь у дослідженні доказів та щодо можливості заявляти клопотання. Крім того, позивачу не були роз'яснені правові наслідки відмови від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп'яніння. Щодо відеозапису з нагрудного реєстратора ID-472720, який долучений інспектором поліції до оскаржуваної постанови на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, то такий не може вважатися належним доказом справі, у зв'язку з тим, що фіксує лише спілкування позивача з поліцейськими за адресою його проживання, на ньому не зафіксовано рух транспортного засобу під керування позивача та його зупинку поліцейськими, такий відеозапис не є безперервним. З урахуванням наведеного, просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача, викладені у позові є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтував тим, що під час патрулювання Подільського району міста Києва 17 вересня 2022 року екіпажем патрульної поліції було помічено транспортний засіб «HONDA GLORNO», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вулиця Осиповського, 44-А, водій якого рухався на мопеді без захисного шолому, що стало причиною зупинення водія згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Особу водія було встановлено за паспортом громадянина України. Перевіривши за поліцейською базою особу водія було встановлено, що водій ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на 1 рік постановою Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2022 року у справі №757/49707/21-п. Згідно із відео з нагрудного реєстратора інспектора, позивач на місці зупинки не заперечує такий факт керування та підтверджує, що він обізнаний у тому, що позбавлений права керування транспортним засобом. Оскаржувана постанова була складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП. Зазначає, що інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а оскаржувана постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП, отже позов не підлягає задоволенню.
Позивачем надіслано на адресу суду відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що з доданого до відзиву відеозапису вбачається, що інспектор поліції не зупиняв транспортний засіб під керуванням позивача, або що транспортний засіб рухався під керуванням позивача, а на зазначений у постанові час вчинення адміністративного правопорушення відеозапис відсутній, а також інспектор поліції не попередив позивача про ведення відео фіксації на нагрудну камеру поліцейського на початку його звернення до позивача. Також зазначає, що у відзиві на позов не наведено аргументів на спростування доводів позивача, що в порушення ст. 279 КУпАП та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» інспектор не представився, не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання на початку звернення до позивача. Відеозапис не є безперервним, не містить даних про початок звернення інспектора поліції до позивача, а також завершення складання оскаржуваної постанови та моменту вручення її копії позивачу.
Ухвалою суду від 21.09.2022 у справі №758/8245/22 позовну заяву залишено без руху для усунення зазначених у ній недоліків.
Ухвалою суду від 27.09.2022 у справі №758/8245/22 позовна заява прийнята для розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.
На підставі ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з матеріалами справи, 17 вересня 2022 року командиром взводу №2 роти №4 батальйону №1 старшим лейтенантом поліції Афанасенко Н.В. винесено постанову серії БАА № 925645 від 17.09.2022, відповідно до якої 17.09.2022 о 12 год 40 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HONDA GLORNO», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вулиця Осиповського, 44А, будучи позбавленим права керування постановою Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2022 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на позивача штраф у розмірі 20400,00 грн.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чиного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені частиною першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
За положеннями статей 249, 276 КУпАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року N 3353-XII «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пп. «а» п. 2.1. Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Разом з тим, відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, п. 2.1. Правил дорожнього руху встановлено обов'язок водія водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як убачається із матеріалів справи, під час патрулювання Подільського району міста Києва 17.09.2022 екіпажем патрульної поліції було помічено транспортний засіб «HONDA GLORNO», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вулиця Осиповського, водій якого рухався на мопеді без захисного шолому, що стало причиною зупинення водія згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Як вбачається з відеозапису з нагрудного реєстратора інспектора ID472720, при перевірці водія за поліцейською базою АРМОР було встановлено, що водій був позбавленим права керування Печерським районним судом міста Києва від 23.02.2022 року на 1 рік за ч. 1 cт. 130 КУпАП.
На цьому відеозаписі позивач пояснює інспектору, що так він їхав без захисного шолома, побачивши працівників поліції пришвидшив рух. Він також зазначив, що розуміє що порушує правила дорожнього руху. Надалі на відеозаписі позивач підтверджує, що він дійсно був позбавлений права керування транспортним засобом, однак штраф він вже оплатив.
Таким чином, доводи позивача на те, що він не керував транспортним засобом не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи, зокрема долученим до справи відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора.
Після цього інспектором патрульної поліції у відношенні позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 925645 від 17.09.2022.
Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 23.02.2022 року у справі №757/49707/21-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Судовим рішенням у справі №757/49707/21-п було встановлено, що 17.08.2021 об 11 год. 50 хв. по вул. Хрещатик, 1/2 у м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Форд Сієра», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, огляд проводився в медичному закладі КМНКЛ «Соціотерапія», чим порушив п. 2.9а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Цим судовим рішення у справі №757/49707/21-п встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, інспектором патрульної поліції були дотриманні права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статті.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень та правомірно виніс постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 16 грудня 2022 року.
Суддя О. І. Якимець