печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16074/22-ц
"25" листопада 2022 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,
представника відповідача Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Мазур Г. І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України як Центрального органу виконавчої влади, Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про відшкодування моральної (не майнової) шкоди,-
ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до держави Україна в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України як Центрального органу виконавчої влади, Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про відшкодування моральної (не майнової) шкоди.
08.08.2022 ухвалою Печерського районного суду м. Києва провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
09.11.2022 представником Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду подано клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що позивачем у червні 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду пред'явлено позов про визнання протиправної бездіяльності держави України, стягнення з відповідача 1 000 000, 00 грн. моральної шкоди, та 12 677, 71 грн. за проведення судової психологічної експертизи. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 420/9937/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 залишеного без змін. Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 в касаційному порядку не оскаржена, отже набрала законної сили.
З огляду на зазначене, представник зазначає, що відповідно до положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини встановлені у адміністративній справі 420/9937/21 не потребують доказування, а відтак просить провадження у даній справі закрити.
21.11.2022 позивач ОСОБА_2 направив до суду заяву про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі, адже у справах № 420/9937/21 яка розглядалась Одеським окружним адміністративним судом та даної справи, різні предмети та різні підстави.
У судовому засіданні представник відповідача Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України клопотання про закриття провадження у справі підтримав та наполягав на його задоволенні.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області у судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з клопотанням про закриття провадження у справі, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся з вимогою до Держави України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України як Центрального органу виконавчої влади, Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області та просить стягнути з Держави України 1 000 000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати в розмірі 12 677,71 грн. за проведення судової психологічної експертизи, відповідно до договору від 04.01.2021 № 207325.
Відповідач у своєму клопотанні про закриття провадження у справі зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 420/9937/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, воно набрало законної сили, та є ідентичним даному позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що підстави позову у адміністративній справі № 420/9937/21 та у цій справі не є ідентичними, оскільки спір між сторонами у справах виник з різних підстав та має інший склад учасників провадження.
Зокрема, ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності держави Україна та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак, вимоги щодо стягнення моральної шкоди, як вказує позивач, судом не розглянуті, оскільки підлягали б до розгляду у суді загальної юрисдикції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у задоволенні позову ОСОБА_2 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності держави Україна та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 залишено без змін.
Верховний Суд в своїй постанові від 25.04.2019 у справі №540/406/19 зазначив, що насамперед треба зазначити, що чимала кількість справ, які є в провадженні суду/судів, ще не є достатньою підставою для того, щоб вважати ці справи типовими. У контексті цього звернення колегія суддів також звертає увагу на те, що поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову.
Окрім цього, Верховний Суд в своїй постанові від 22.08.2018 у цивільній справі № 372/2230/17-ц зазначив, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені ст. 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали). Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи зазначену позицію Верховного Суду та враховуючи, що позов ОСОБА_2 у цивільній справі №757/16074/22-ц очевидно не є тотожними даній справі, а також враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦК України, на які посилається представник відповідача, суд прийшов висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження є безпідставним та не ґрунтується на нормі закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 19, 255 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача представником Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України як Центрального органу виконавчої влади, Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про відшкодування моральної (не майнової) шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головко Ю. Г.