Справа № 756/11552/22
Провадження № 2/756/5237/22
15 грудня 2022 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вивчивши матеріали позовної заяви, та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява підлягає поверненню з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як вбачається з матеріалів, позовна заява ТОВ «ФК «Фангарант Груп», підписана представником Гаврилюком О.С., який діє на підставі довіреності № 173 від 29.09.2022.
Відповідно до зазначеної вище довіреності, ТОВ «ФК «Фангарант Груп» в особі директора Деревка Юрія Олексійовича, який діє на підставі статуту, уповноважено Гаврилюка Олександра Сергійовича представляти інтереси товариства.
Разом з тим, до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували, що станом на день подачі позову до суду Деревко Ю.О. є керівником (директором) юридичної особи ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та у відповідності до установчих документів має право видавати довіреності на представництво інтересів товариства у судових інстанціях.
Таким чином, особою, яка підписала та подала до суду позовну заяву, належним чином своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача не підтверджено, належних тому документів не надано.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що заява повертається у випадках коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 185, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали суду.
Суддя М.М. Ткач