Номер провадження 2/754/1346/22
Справа №754/15405/21
Іменем України
16 грудня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Гергель В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг та відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», в якій просить:
- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУД-1» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ЖИТЛОБУД-1» на користь ОСОБА_1 завдану залиттям квартири в період з 18.12.2020 по 15.03.2021 майнову шкоду в розмірі 36 162,00 грн.;
- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУД-1» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ЖИТЛОБУД-1» на користь ОСОБА_1 завдану залиттям квартири в період з 18.12.2020 по 15.03.2021 моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 . Починаючи з 2015 року і до 19 березня 2019 року через протікання даху будинку відбувалися регулярні залиття належної позивачу квартири, які припинилися лише після того як обслуговуючою будинок організацією ТОВ «ЖИТЛОБУД-1» було виконано поточний ремонт покрівлі даху будинку. Спричинені позивачу в результаті залиття квартири в цей період матеріальні збитки в розмірі 57839,00 грн. були стягнуті на користь позивача рішенням Деснянського районного суду м. Києва, ухваленим у справі № 754/12266/19 від 23.09.2020. Однак з 18.12.2020 поновилися залиття належної позивачу квартири АДРЕСА_1 через протікання води з даху будинку. Затікання води в квартиру з даху будинку мали місце 18.12.2020, 24.12.2020, 15.01.2021, 31.01.2021, 28.01.2021, з 13.02.2021 по 18.02.2021, з 27.02.2021 по 01.03.2021, а також 13.03.2021 та 15.03.2021. За кожним фактом залиття позивач неодноразово в телефонному режимі та особисто зверталась до диспетчерської ТОВ «СЕРВІС ЖИТЛОБУД-1» та ТОВ «ЖИТЛОБУД-1» з проханням вжити хоч якихось заходів для усунення підтікань з даху та надіслати комісію для складання актів про залиття квартири. Майже всі звернення позивача залишились без жодної реакції обслуговуючих організацій. Лише одного разу 15.03.2021 позивачу вдалося вмовити прийти в її квартиру працівницю обслуговуючої організації, яка після огляду помешкання піднялась з іншими працівниками на дах будинку, де вони замазали міжпанельні шви мастикою та заклеїли по швам піднятий руберойд, в результаті чого залиття припинились. Оскільки на численні телефонні та особисті звернення позивача до диспетчерів обслуговуючих організацій з проханням надіслати комісію для фіксації факту залиття квартири будь-яка реакція була показово відсутня, позивач була вимушена самостійно із залученням третіх осіб скласти акти на підтвердження фактів залиття, їх причин та завданих квартирі пошкоджень. В результаті затікання води з даху будинку в період з 18.12.2020 по 15.03.2021 в квартирі позивача завдані наступні пошкодження: в окремих місцях по стелі і стінах виникли жовті плями, здулись і відшарувались фарба, шпалери та шпаклівка, пошкодився гіпсокартон, з'явилась пліснява, на підлозі розійшлися стики, деформовані двері, розбухла від вологи дверна коробка тощо. Згідно з складеним ТОВ «Аелєкон» звітом про оцінку розміру матеріального збитку від 20.08.2021 було встановлено, що розмір завданого позивачу в результаті залиття її квартири в період з 18.12.2020 по 15.03.2021 матеріального збитку становить 31 962,00 грн. Крім збитків, спричинених безпосередньо в результаті залиття квартири, позивач понесла також вимушені витрати, пов'язані з оцінкою вартості заподіяних їй збитків. Зокрема, за послуги з незалежної оцінки розміру завданого збитку нею було сплачено 4200,00 грн. Отже, загальний розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, з урахування вимушених витрат щодо оцінки розміру матеріального збитку, становить 36 162,00 грн. Позивач вказує, що їй також заподіяно моральну шкоду, яка обумовлена тим, що через багаторічні систематичні залиття квартири позивач «постійно перебуває в стресовому стані та панічно-депресивному настрої. Пережиті позивачем душевні переживання також пов'язані з дуже тривалим проживанням в дискомфорті, в ненормальних санітарно-гігієнічних умовах, з постійною імовірністю враження електричним струмом, заподіяння шкоди життю, здоров'ю чи майну, фактичним знищенням неодноразово зроблених ремонтів. Позивач оцінює заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито позовне провадження; визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
13.12.2021 від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» та ТОВ «Житлобуд-1» про захист прав споживача та відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири - відмовити повністю. У відзиві йдеться про те, що 31 серпня 2020 року між ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» та уповноваженими представниками співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (які діяли на підставі протоколу № 1 загальних зборів співвласників від 15.07.2020) було укладено Договір про надання послуг з утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . На підставі даного Договору з 01.09.2020 ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . З вересня 2020 року відповідач-2 вже не здійснював обслуговування будинку, а тому він не може відповідати за пред'явленим позовом (є неналежним відповідачем). Відповідач-1 з 01.09.2020 є управителем Будинку та забезпечує утримання і ремонт спільного майна Будинку та його прибудинкової території. Відповідно до норм чинного законодавства України та Договору у Відповідача-1 відсутній обов'язок щодо проведення капітального ремонту Будинку та його фінансування. Відповідно до складеного експертом Акту № 209/66 від 03.06.2021 причиною пошкодження внутрішнього опорядження в приміщеннях квартири АДРЕСА_3 є зволоження внаслідок протікання опадів через фізично зношений покрівельний килим покрівлі даху житлового будинку та елементи системи внутрішнього водовідведення даху. Для приведення до задовільного технічного стану покрівлі даху житлового будинку АДРЕСА_2 , що розташована над квартирою АДРЕСА_3 , рекомендується виконати капітальний ремонт покрівлі з дотриманням вимог ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будинків і споруд». Відповідач-1 у повному обсязі виконує передбачені Переліком послуги з поточного ремонту покрівлі й даху будинку. Факт проведення 15.03.2021 відповідачем-1 профілактичного ремонту покрівлі будинку (замащення міжпанельних швів мастикою та заклеювання швів піднятого рубероїду) підтвердив у своєму позові й сам позивач. Отже, даний факт також не підлягає доказуванню. Відповідачі вважають безпідставними заяви позивача про, начебто, неодноразові виклики представників відповідача-1 для складання актів залиття, що, начебто підтверджується самостійно складеними позивачем актами залиття квартири. Жодних викликів від сторони Договору (підписантів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) щодо перевірки якості наданих послуг та/або підписання акта-претензії з приводу залиття квартири АДРЕСА_3 будинку до відповідача-1 не надходило.
У судове засідання 08.12.2022 сторони не з'явились.
Від позивачки надійшла заява про відкладення розгляду справи або, якщо суд не вбачатиме для того достатніх правових підстав, то провести розгляд справи за відсутності позивачки.
Розглянувши заяву позивачки про відкладення розгляду справи, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідачі до суду не з'явилися, хоча повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу їх місця знаходження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток представнику.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки і позивачка, і відповідачі про розгляд справи повідомлялися належним чином, суд вважає за можливе вирішити спір на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 10.11.1999, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.П. за реєстровим № 3285.
05 вересня 2001 року між ТОВ «Житлобуд-1» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.
31 серпня 2020 року між ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» та уповноваженими представниками співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (які діяли на підставі протоколу № 1 загальних зборів співвласників від 15.07.2020) укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 - далі Договір.
Отже, з 01.09.2020 ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у справі № 754/12266/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» на користь ОСОБА_1 збитки, завдані залиттям квартири у період з 2015 року і по березень 2019 року в розмірі 57 839 грн.
Як зазначає позивачка, починаючи з 18.12.2020 поновилися залиття квартири АДРЕСА_1 через протікання води з даху будинку.
Згідно з Актами про залиття квартири від 24.12.2020, 15.01.2021, 31.01.2021, 18.02.2021, 01.03.2021, 15.03.2021 в квартирі АДРЕСА_1 відбувається залиття через протікання води з даху будинку, в результаті чого в приміщеннях 2-го ярусу квартири та ванній кімнаті наявна значна кількість вологи на стелі, стінах і підлозі, а також наявні такі пошкодження: в окремих місцях по стелі і стінах жовті плями, здувається і відшаровується фарба, шпалери та шпаклівка, пошкоджений гіпсокартон, є пліснява, на підлозі розходяться стики, деформовані двері, розбухла від вологи дверна коробка тощо. Акт складено очевидцями за відсутності представників обслуговуючих будинок організацій ТОВ «Житлобуд-1» та «ТОВ «Сервіс Житлобуд-1», оскільки на численні телефонні та особисті звернення власника квартири до диспетчерів обслуговуючих організацій з проханням надіслати комісію для усунення причин і фіксації факту залиття квартири будь-яка реакція відсутня.
Згідно зі звітом про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 від 16 липня 2019 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику вищевказаної квартири, становить 31 962,00 грн.
За проведення незалежної оцінки майна позивачка сплатила грошові кошти у сумі 4200,00 грн.
Факт проведення 15.03.2021 відповідачем-1 профілактичного ремонту покрівлі будинку (замащення міжпанельних швів мастикою та заклеювання швів піднятого рубероїду) визнається сторонами.
30.06.2021 на адресу TOB «Житлобуд-1» надійшла заява власниці кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 про надання їй копії акту обстеження квартири АДРЕСА_3 та покрівлі будинку, проведеною експертами КП «Київжитлоспецексплуатація».
Оскільки управління будинком здійснює ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» вищевказана заява була передана ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» для надання відповіді.
30.06.2021 ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» листом повідомило ОСОБА_1 , що оскільки громадянка ОСОБА_1 не є замовником проведення вищевказаного дослідження та відмовляється від оплати Товариству послуг з управління будинком, заява про надання їй копії акту обстеження технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій квартири АДРЕСА_3 та покрівлі будинку не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» від 27 березня 1992 року № 6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Так, утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76).
Відповідно до п. 2.4 вказаних Правил поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).
Згідно з п. 2.4.1 Правил організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.
Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 10.08.2004 № 150 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 р. за № 1046/9645, передбачений такий вид надання послуг суб'єктами господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, як ремонт даху та покрівлі (п.п.1.2.6. п.1.2. «Поточний ремонт» включає, зокрема, і частковий ремонт покрівлі з рулонних матеріалів).
Згідно з пунктами 4.4.1, 4.4.2 Правил під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати відсутність:
- дефектів металевих з'єднань у сполученнях дерев'яних конструкцій крокв, гідроізоляції; ураження деревини дереворуйнувальними комахами і будинковим грибком, наднормативний прогин риштування, крокв, прогонів;
- у залізобетонних дахах - руйнування поверхні бетону, корозії оголеної арматури, тріщин, патьоків, висолів та ін.;
- у металевих дахах - пошкодження фарбування і корозії металу, особливо у вузлах з'єднання (болти, зварювальні шви, косинки тощо).
Інженерно-технічні працівники виконавця послуг повинні знати вузли несучих конструкцій і стан покрівлі, особливо в місцях сполучення з водостоками, будівельними конструкціями та устаткуванням, що проходить через покрівлю.
Згідно п. 4.4.8 Правил м'які покрівлі, що не мають захисних покривних шарів, один раз у 3-6 років покривають захисним шаром (фарбою або мастикою з втопленими у неї дрібним гравієм чи грубозернистим піском тощо).
Згідно Додатку 2 до пункту 2.1.5 Правил періодичність профілактичного обслуговування елементів жилих будинків: покрівлі 3-6 місяців. Згідно Додатку 3 до пункту 2.1.5 Правил встановлені граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків: протікання покрівлі (руберойд, толь) - 5 днів.
Згідно з п. 3.2.5 та п. 4.4.20 Правил вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тільки працівникам виконавця послуг, відповідальним за технічний нагляд, і тим, котрі виконують ремонтні роботи, а також працівникам експлуатаційних організацій, обладнання яких знаходиться на даху й у горищному приміщенні.
Відповідно до п. 8 договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 31 серпня 2020 року управитель - ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» зобов'язаний:
забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього Договору, від власного укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період;
інформувати співвласників будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна будинку;
за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту і спільного майна багатоквартирного будинку.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 666/213/16-ц.
У даній справі встановлено, що ТОВ «Сервіс Житлобуд-1» взяло на себе зобов'язання, зокрема, забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку, однак внаслідок протікання даху, позивачу завдано матеріальної шкоди, при цьому відповідач-1 не спростував належними та допустимими доказами факту відсутності його вини.
Акт обстеження квартири АДРЕСА_3 та покрівлі будинку, проведений експертами КП «Київжитлоспецексплуатація», на який посилається відповідач у відзиві, складено влітку 2021 р., про необхідність проведення капітального ремонту даху, відповідач-1 в порушення своїх договірних зобов'язань позивача не повідомив, і, навіть більше, відмовив у його наданні позивачу листом від 30.06.2021.
З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» про стягнення завданої залиттям квартири в період з 18.12.2020 по 15.03.2021 майнової шкоди в розмірі 36162,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг та відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири слід відмовити, оскільки з 31 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» не є надавачем послуг з утримання будинку, тому є неналежним відповідачем.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з приписами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Розмір моральної шкоди визначено позивачем у розмірі 50000,00 грн., яка полягає у тому, що через багаторічні систематичні залиття квартири позивач постійно перебуває в стресовому стані та панічно-депресивному настрої. Пережиті позивачем душевні переживання також пов'язані з тривалим проживанням в дискомфорті, в ненормальних санітарно-гігієнічних умовах, з постійною імовірністю враження електричним струмом, заподіяння шкоди життю, здоров'ю чи майну, фактичним знищенням неодноразово зроблених ремонтів. Пригнічення та емоційну напругу у позивача викликала і відверто недобросовісна та аморальна поведінка працівників та керівництва відповідачів, які відверто, саркастично та показово ігнорують будь-які її звернення. Також позивачка зазначила, що в результаті залиття квартири нормальний ритм життя позивача та членів їх сім'ї зруйновано - вони перманентно змушені проводити ремонтні роботи в квартирі для приведення її до стану, придатного для проживання. Крім цього, позивачу потрібно регулярно звертатися до відповідачів, до суб'єкта оціночної діяльності за визначенням розміру збитків, до юристів за консультаціями щодо стягнення шкоди, надалі позивача очікує черговий суд та виконавче провадження тощо. Все це викликає негативні емоції, роздратування, створює відчуття безпорадності, що безумовно не кращим чином впливає на стосунки позивача всередині сім'ї та взаємовідносини з родичами і близькими людьми.
Судом встановлено, що майно позивачки пошкоджено, вина відповідача не спростована, а, отже, очевидним є те, що вона зазнала негативних переживань та емоцій від пошкодження свого майна та необхідністю його відновлення.
Отже, враховуючи характер порушення, глибину душевних страждань позивачки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір спричиненої моральної шкоди слід визначити у сумі 5 000,00 грн., а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача-1.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг та відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, задовольнити частково.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» на користь ОСОБА_1 завдану залиттям квартири в період з 18.12.2020 по 15.03.2021 майнову шкоду в розмірі 36 162,00 грн., а також моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» на користь держави 908,00 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг та відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг та відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Житлобуд-1», код ЄДРПОУ 43661827, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 16Д.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», код ЄДРПОУ 30044995, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 16Д.
У порядку ч. 6 ст. 259 ЦПК України повний текст рішення складено 16.12.2022.
На підставі ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складання його повного тексту - 16.12.2022.
Суддя Деснянського
районного суду м. Києва Оксана Гринчак