Справа № 723/2160/21
Провадження № 2/723/347/22
02 грудня 2022 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд,
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Пташник А.М.
за участю секретаря Полішенко С.П.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідачів Казюка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_5 - державний нотаріус Сторожинецької державної нотаріальної контори Чернівецької області про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи, такою, що не прийняла спадщину.
Встановив:
Представник позивача ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_5 - державний нотаріус Сторожинецької державної нотаріальної контори Чернівецької області про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи, такою, що не прийняла спадщину.
Позовні вимоги обґрунтовують наступними обставинами.
З 14 лютого 1971 року ОСОБА_7 проживав у шлюбі із ОСОБА_8 , яка була матір'ю відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла.
Позивач ОСОБА_1 проживала у шлюбі з ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 .
Після смерті ОСОБА_7 , позивач звернулась до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак на даний час вона спадщину не прийняла, так як виник майновий спір між сторонами.
Діти спадкодавця ОСОБА_7 - відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до Сторожинецького районного суду Чернівецької області із позовом про встановлення факту родинних відносин, визначення частки у спільному сумісному майні подружжя, визнання права власності на спадкове майно за законом.
У своїй позовній заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зазначили, що після смерті їх матері ОСОБА_8 відкрилась спадщина на належну їй частку у спільному сумісному майні подружжя з батьком ОСОБА_7 . Також вони на час відкриття спадщини постійно проживали із спадкодавцем в АДРЕСА_1 , а тому в силу ст.1268 ч.3 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини не заявили відмову від неї, надавши копії довідок Сторожинецької міської ради від 16.01.2021 року та КП «Сторожинецьке ЖКГ» від 12 січня 2021 року, копію будинкової книги.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що інформація, яка міститься в вищезазначених довідках про постійне проживання і ведення спільного господарства із спадкодавцем на час відкриття спадщини ніякими іншими доказами не підтверджена. Водночас з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів, ОСОБА_4 у власності має житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані дружина, син, донька, крім того чоловік відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 у власності має житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 .
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 13 січня 2021 року звернулись із заявою до нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори, в якій відкрито спадкову справу щодо майна померлої ОСОБА_8 про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку нерухомого майна, яка їй належала, як дружині, однак постановою від 13 січня 2021 року їм відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нотаріусу не надано правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове нерухоме майно та рекомендовано звернутися з відповідним позовом до суду.
В той же час, протягом визначеного законодавством строку відповідачі до нотаріальної контори не звертались, наміру прийняття спадщину до цього часу не висловлювали, незважаючи на те, що вони зареєстровані за адресою спадкодавця ОСОБА_8 .
Вважає, що відповідачі не мали наміру успадкувати майно після смерті матері, не вчиняли жодних дій, які б свідчили про намір прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що реєстрація відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за місцем проживання спадкодавця по АДРЕСА_1 не дає підстав вважати, що вони постійно проживали із спадкодавцем на час смерті.
Позивач просить визнати факт не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: по АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини. Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такими, що не прийняли спадщини після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені вище.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів адвокат Казюк О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що наявність об'єктів нерухомого майна у власності ОСОБА_4 та чоловіка ОСОБА_2 сам по собі не свідчить про факт проживання відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у цих житлових будинках. З довідки Чагорської сільської Ради від 02 квітня 2021 року №445, наданої позивачем вбачається, що сільській Раді невідомо про місце проживання сім'ї ОСОБА_4 , а також діти вказаної сім'ї не відвідували дошкільні та загальноосвітні заклади Чагорської ТГ. Щодо реєстрації членів сім'ї ОСОБА_4 - дружини та дітей у вказаному житловому будинку в АДРЕСА_2 , то вона проведена: - дружини ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , а дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - після 15 лютого 2021 року. Отже, на день смерті спадкодавця ОСОБА_8 відповідач ОСОБА_4 та його сім'я були зареєстрованим та постійно проживали разом зі спадкодавцем в АДРЕСА_4 . ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є дітьми спадкодавця ОСОБА_8 , які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто до дня її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , цей факт підтверджено відповідними довідками Сторожинецької міської ради та Сторожинецького ЖКГ, копією будинкової книги про реєстрацію разом зі спадкодавцем в житловому будинку за місцем проживання в АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини не заявили відмову від неї. Щодо відмови державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, то ця відмова не пов'язана з тим, що спадкоємцями не підтверджено факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а має місце відмова тільки щодо об'єктів нерухомого майна, щодо яких не надано доказів їх державної реєстрації за померлою матір'ю ОСОБА_8 в спільному сумісному майні подружжя. Водночас державним нотаріусом 13 січня 2021 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом по 1/3 частці за кожним із спадкоємців ( ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ) на автомобіль марки Мерседес Бенц, модель 310Д, який був зареєстрований за спадкодавцем ОСОБА_8 . Відповідачі зазначали, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , в якому постійно проживали спадкодавець ОСОБА_8 та її діти - спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, на праві власності належить ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.1992 року. Діти вели спільний бізнес з батьками, а після їх захворювання оплачували лікування, перебуваючи за кордоном разом з ними. Також представник відповідачів зазначав, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. До такого висновку прийшла КЦС ВС, розглянувши цивільну справу № 552/196/20. Позивач же просить встановити юридичний факт не проживання відповідачів разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав не щодо себе, а щодо інших фізичних осіб, зокрема відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а це суперечить ст.315ч.2 ЦПК Україні, висновку ВС, тому вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів є неефективним, таким, що не відповідає нормам Цивільно-процесуального Кодексу України та нормам Цивільного Кодексу України.
Свідок ОСОБА_14 , будучи допитана в судовому засіданні показала, що вони купили будинок по АДРЕСА_1 у 1989 році. Вони були сусідами сімї ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (так називали покійну маму ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ). Вона підтверджує той факт, що відповідачі проживали разом з батьками, і на день смерті ОСОБА_16 , вони також там проживали, у ОСОБА_18 там народилася донька.
Свідок ОСОБА_1 , будучи допитана в судовому засіданні в якості свідка, суду показала, що вона працювала у магазині продавцем. Магазин належав сімї ОСОБА_19 . Стосунки з ОСОБА_20 розпочалися у 2013 році, після смерті дружини. У 2018 році вони розписалися та проживали однією сімєю. Визнає, що покійна дружина ОСОБА_16 - проживала за адресою АДРЕСА_1 . Проте, що відповідачі отримали право спадщини на автомобіль їй не було відомо, крім того не відомо, що магазин на вулиці Грушевського належить відповідачам. Зазначає, що відповідачі не проживали у будинку на день смерті дружини ОСОБА_21 . Вона претендує на частку, яка належала її покійному чоловіку ОСОБА_22 .
Свідок ОСОБА_23 будучи допитаним в судовому засіданні показав, що він є головою Сторожинецької міської ради. Секретар міської ради готує довідки по запиту і дає йому на підпис. На даний час особа, яка готувала дану інформацію перебуває у Збройних силах України. Вся інформація, яка зазначається у довідках перевіряється його підлеглими. Вважає, що довідка, яка була надана відповідачу ОСОБА_2 відповідає дійсності.
Свідок ОСОБА_24 будучи допитаним в судовому засіданні показав, що довідку про місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_25 готував ОСОБА_26 , який на даний час мобілізований до Збройних сил України.
Свідок ОСОБА_27 , будучи допитаним в судовому засіданні показав, що він на даний час пенсіонер, колись працював начальником ЖКГ. Йому не відомі жодні обставини даної справи, однак зазначає, що будь-які довідки, видаються на підставі наданих заявником документів.
Дослідивши письмові докази, виходячи із встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що з 14 лютого 1971 року ОСОБА_7 проживав у шлюбі із ОСОБА_8 , яка була матір'ю відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.20)
Позивач ОСОБА_1 проживала у шлюбі з ОСОБА_20 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 . (а.с.21)
Діти спадкодавця ОСОБА_7 - відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до Сторожинецького районного суду Чернівецької області із позовом про встановлення факту родинних відносин, визначення частки у спільному сумісному майні подружжя, визнання права власності на спадкове майно за законом (а.с.24). Звернення до суду пов'язано з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із тим, що спадкоємцями не надано належним чином оформлених документів, які посвідчують право власності спадкодавця у спільному майні подружжя. (а. с. 16).
Водночас судом встановлено та підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого Державним нотаріусом Вижницької нотаріальної контори від 13.01.2021 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 успадкували на рівні з покійним батьком ОСОБА_20 по 1/3 частці автомобіля марки «Мерседес Бенц», який належав спадкодавцю ОСОБА_8 на праві власності. (а.с. 65) Таким чином нотаріусом прийнято, як належний доказ постійного проживання спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_8 на час відкриття спадшини, а саме довідки Сторожинецької міської ради від 16.01.2021 року та КП «Сторожинецьке ЖКГ» від 12 січня 2021 року.
Відповідно до ст.12 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання відповідачів такими, що не прийняли спадщину повинна довести суду, що факти викладені в довідках Сторожинецької міської ради та Сторожинецького ЖКГ, будинковій книзі не відповідають дійсності та надати відповідні докази постійного проживання відповідачів в іншому місці, тобто не за місцем їхньої постійної реєстрації.
Суд вважає, що посилання позивача на наявність у власності чоловіка відповідача ОСОБА_28 - ОСОБА_29 в АДРЕСА_3 та у відповідача ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 житлових будинків не є належним доказом постійного проживання відповідачів в цих житлових будинках на час відкриття спадщини.
Як вбачається з довідки Чагорської сільської Ради від 02 квітня 2021 року №445, сільській Раді невідомо про місце проживання сім'ї ОСОБА_4 , а також діти вказаної сім'ї не відвідували дошкільні та загальноосвітні заклади Чагорської ТГ. Щодо реєстрації членів сім'ї ОСОБА_4 - дружини та дітей у вказаному житловому будинку в АДРЕСА_2 , то вона проведена: - дружини ОСОБА_10 - 07.07.2015 року, а дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - після 15 лютого 2021 року. (а.с 51, 58).
Судом встановлено, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.1992 року, отже ОСОБА_2 є законним власником зазначеного нерухомого майна. В цьому ж житловому будинку на час відкриття спадщини були зареєстровані власник ОСОБА_28 , спадкодавець ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_4 (а.с. 13, 14, 51, 80)
Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З доказів, наданих позивачем в обґрунтування своїх вимог, не вбачається, що відповідачі не проживали постійно зі спадкодавцем ОСОБА_8 на час відкриття спадщини або заявили відмову від прийняття спадщини, ці вимоги ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути підставою для задоволення позову.
Зі змісту ч.2 ст.315 ЦПК України вбачається, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. До такого висновку прийшла КЦС ВС, розглянувши цивільну справу № 552/196/20.
Позивач же просить встановити юридичний факт не проживання відповідачів разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав не щодо себе, а щодо інших фізичних осіб, зокрема відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а це суперечить ст.315ч.2 ЦПК Україні, висновку ВС.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини (п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».
Судом встановлено, що постановою державного нотаріуса відмовлено відповідачам у видачі свідоцтва про право на спадщину, однак ця відмова не пов'язана з тим, що спадкоємцями не підтверджено факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а має місце відмова тільки щодо об'єктів нерухомого майна, щодо яких не надано доказів їх державної реєстрації за померлою ОСОБА_8 в спільному сумісному майні подружжя. (а.с. 16)
Що стосується свідків, які були в судовому засіданні допитані, то ОСОБА_30 підтвердила факт проживання відповідачів у спірному будинку, оскільки проживає по сусідству, а іншим свідкам не відомі обставини справи.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів є неефективним, таким, що не відповідає нормам Цивільно-процесуального Кодексу України та нормам Цивільного Кодексу України, а тому позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.
Одночасно, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з позивача потрібно стягнути судові витрати на надання правової допомоги на користь відповідачів в розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 141, 258, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, ст. ст. 29, 1268 ЦК України
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_28 , третя особа: ОСОБА_5 - державний нотаріус Сторожинецької державної нотаріальної контори Чернівецької області про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи, такою, що не прийняла спадщину - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , Іден. Код НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_5 , іден. Код. НОМЕР_2 , жит. АДРЕСА_1 витрати на надання правової допомоги в сумі 6 400 грн. (шість тисяч чотириста грн.)
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького Апеляційного суду через Сторожинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Повний тест судового рішення виготовлено 12 грудня 2022 року.
Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна Пташник