Справа № 570/4172/22
Номер провадження 2/570/1210/2022
12 грудня 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю: секретаря судових засідань Гречки О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Подружні відносини не склалися. У зв'язку з тим, що кохання зникло, і кожен з них живе своїм життям. Позивач з відповідачкою проживають окремо, позивач не має бажання надалі проживати з відповідачкою, позивач просить суд розірвати шлюб, визначити місце проживання дитини з ним.
Позивач не з'явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідачки не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка не з'явилась в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Згідно до поданої заяви позов визнає та просить справу розглядати без її участі.
Суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі сторін.
Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу.
В ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Стаття 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони мають різні характери, різні погляди на життя, позивач не бажає надалі проживати разом з відповідачкою. Тому суд дійшов висновку, що сім'я існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення. Підстав для надання сторонам строку на примирення суд не вбачає.
Виходячи з положень ст. ст. 110, 112 СК України, а також того, що особа має право вільно вирішувати питання щодо розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Щодо позовних про визначення місця проживання дитини.
Статтею 160 СК України закріплено право батьків на визначення місця проживання дитини.
Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 11, у випадку, коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, суд вирішує це питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.
У позовні заяві позивач зазначає, що сторони дійшли згоди щодо того, що дитина буде проживати з позивачем.
У зв'язку з цим постає питання про допустимість втручання суду у вирішення питання про місце проживання малолітньої дитини, визначене за згодою батьків дитини. На думку суду, чинним законодавством України розгляд питання про місце проживання дитини, визначене за згодою батьків, в судовому порядку не передбачено.
Оскільки в ході розгляду справи позивач не надав суду доказів того, що між сторонами існує спір щодо місця проживання дитини (дітей) після постановлення рішення суду про розірвання шлюбу, позивач не надав суду висновку органу опіки та піклування щодо наявного спору про визначення місця проживання дитини, також позивач не просив залучити цей орган до участі у справі, у позовній заяві позивач зазначає про те, що між сторонами існує домовленість щодо того, з ким буде проживати дитина, то суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про визначення місця проживання дитини слід відмовити.
Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141, ст. 142 ЦПК України.
Позивач не заявив про те, щоб понесені ним судові витрати були стягнуті з відповідачки на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивач не бажає відшкодовувати понесені ним судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивача. Таким чином понесені позивачем судові витрати залишаються покладеними на нього.
В той же час позивачеві слід повернути 50% понесених судових витрат в порядку ст. 142 ЦПК України, що були сплачені за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 89, 141, 142, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задоволити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.06.2018 р. виконавчим комітетом Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, актовий запис № 19.
Повернути ОСОБА_1 446 грн. 20 коп. - 50 % сплаченого судового збору з загальної суми 992 грн. 40 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу (а всього було сплачено 1984 грн.), в порядку ст. 142 ЦПК України, що був сплачений згідно реквізитів квитанції АТ "Ощадбанк" від 03.11.2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог (про визначення місця проживання дитини) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець: АДРЕСА_1 )
Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1 )
Суддя Красовський О.О.