Справа № 567/1520/22
16 грудня 2022 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В. , розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив :
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство при наступних обставинах - 20.11.2022р. о 12 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив умисні дії психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме в ході конфлікту виражався на її адресу образливими та нецензурними словами, шарпав за верхній одяг та намагався вигнати її з будинку, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушення, вчинення якого ставиться ОСОБА_1 у провину, а також клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. ОСОБА_1 мав достатньо часу для пошуку захисника для представництва своїх інтересів у суді, проте таким правом не скористався, як і не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні не вживав.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 133917 від 20.11.2022р., письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Згідно з інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал НП України" (журналу єдиного обліку), 20.11.2022 року о 12:12 год. надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що по місцю проживання в АДРЕСА_1 її син в стані алкогольного сп'яніння вчиняє домашнє насильство.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 20.11.2022р. близько 12 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , між нею та її сином ОСОБА_1 на побутовому грунті виник конфлікт, в ході якого останній висловлювався на її адресу нецензурними словами, шарпав за верхній одяг та намагався вигнати з будинку, що й спонукало її викликати працівників поліції.
ОСОБА_1 у складеному відносно нього протоколі не навів будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували обставини, викладені у складеному відносно нього протоколі, та відмовився від надання пояснень згідно ст.63 Конституції України.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З зазначених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме - вчинив умисні дії психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Згідно довідки відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 21.11.2022р. ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 протягом року вперше притягується до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров'я є працездатним, а тому при альтернативі стягнень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виховання та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.23, 24, 40-1, ч.1 ст.173-2, 221, 276, 283, 284 КУпАП, -
постановив :
Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 340грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.