543/576/22
2/543/216/22
16.12.2022 сел. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Смілянського Є.А., при секретарі судового засідання Гапон Т.В., розглянувши цивільну справу № 543/576/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ОНЛАЙН ФІНАНС « про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ОНЛАЙН ФІНАНС « про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який мотивував наступним.
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Позивач), за допомогою інтернет-сайту (посилання https://asvpweb.minjust.gov.Ua/#/search-debtors) Міністерства юстиції України у вкладці Автоматизованої системи виконавчих проваджень, дізнався, що у відношенні нього 16.11.2021 відкрите виконавче провадження № 67550905 приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Райдою Олександром Сергійовичем (далі Відповідач).
28 жовтня 2022 між Позивачем та адвокатом Черниш Євгенієм Анатолійовичем укладено договір про надання правової допомоги № 26.
01 листопада 2022 року на запит адвокатський запит приватним виконавцем Райдою О.С. на електронну адресу адвоката Черниш Є.А., були надіслані матеріали виконавчого провадження № 67550905 від 16.11.2021 року.
В ході аналізу та вивчення даних матеріалів було встановлено, що підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, вчинений 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі № 14428, дата набрання виконавчим написом законної сили 12 березня 2021 року.
Відповідного до змісту даного виконавчого напису позивач є боржником за кредитним договором 498104711 від 03 квітня 2018 року, який було укладено між Позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 14 від 26 лютого 2019 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи 39700642, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр прав вимог № 3 від 29 січня 2021 року є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАИН ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, місце знаходження: 02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, будинок 11-А, офіс 605, заборгованість за Кредитним договором 498104711 від 03 квітня 2018 року.
Також, у виконавчому написі зазначено, що заборгованість проводиться за період з 29 січня по 27 лютого 2021 року. Сума заборгованості складає 28 807,51 гривень, в тому числі: Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4998,70 гривень; Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 9262,69 гривень. Строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 14546,12 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1200 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 30 007, 51 грн.
Разом з тим, Позивач зазначений у виконавчому написі договір № 498104711 від 03.04.2018 року не підписував та ніяким чином не укладав. Взагалі, ніколи у договірних відносинах ні з Відповідачем ні з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ні з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» чи будь-яких інших відносинах не був, будь-яких правочинів не вчиняв.
Крім цього, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 67550905 від 16.11.2021 року було встановлено відсутність доказів безспірності наявної у Позивача заборгованості, тобто нотаріусу не було надано нотаріально посвідчений договір та засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що передбачено Постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Вказане підтверджується і сканованою копією договору № 498104711 від 03.04.2018 року, який не підписаний Позивачем та нотаріально не посвідчений.
Разом з тим, при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, не було встановлено, перевірено та у неї були відсутні докази отримання Позивачем кредитних коштів зазначених у договорі № 498104711 від 03.04.2018 року, відомості про часткове чи будь-яке погашення чи не погашення Позивачем заборгованості, докази звернення кредитора до Позивача з вимогою погасити заборгованість, детальний розрахунок розміру заборгованості.
Таким чином, у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни не було підстав вважати, що розмір заборгованості Позивача перед стягувачем, а також сума відсотків, що зазначена у виконавчому написі, є безспірними.
У ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 року, справа № 757/24703/18-ц, зазначив, що за загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який, може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат" (далі Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: "11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б)оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу",
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Установлені судами обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника непосвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
За таких обставин апеляційний суд мав задовольнити позов у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Стаття 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Разом з тим, існуюче правило змагального процесу: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування
У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява № 4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ЕСНR 1999-1).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10.02.2010).
Ураховуючи зазначене спірний виконавчий напис приватного нотаріуса не відповідає закону і його вчинено безпідставно на підставі не нотаріально посвідченого договору, що є достатнім для висновку суду про обґрунтованість позову.
Крім цього, суд має встановити, чи надано нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6- 158цс 15 від 20 травня 2015 року.
Крім того, в п.2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Разом з тим, приватний нотаріус Головкіна Я.В. при вчиненні напису не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу (відповідно до договору №498104711 від 03.04.2018 року), чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 вказаного Переліку.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, але представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без їх участі, прохав позов задовольнити, судові витрати стягнути з відповідача, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву не надав.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.
Суд ухвалив розглянути справу без участі позивача, відповідача, третіх осіб та провести заочний розгляд справи.
Судом на підставі допустимих, належних, достовірних та достатніх доказів встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Позивач), за допомогою інтернет-сайту (посилання https://asvpweb.minjust.gov.Ua/#/search-debtors) Міністерства юстиції України у вкладці Автоматизованої системи виконавчих проваджень, дізнався, що у відношенні нього 16.11.2021 відкрите виконавче провадження № 67550905 приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Райдою Олександром Сергійовичем (далі Відповідач).
28 жовтня 2022 між Позивачем та адвокатом Черниш Євгенієм Анатолійовичем укладено договір про надання правової допомоги № 26.
01 листопада 2022 року на запит адвокатський запит приватним виконавцем Райдою О.С. на електронну адресу адвоката Черниш Є.А., були надіслані матеріали виконавчого провадження № 67550905 від 16.11.2021 року.
В ході аналізу та вивчення даних матеріалів було встановлено, що підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, вчинений 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі № 14428, дата набрання виконавчим написом законної сили 12 березня 2021 року.
Відповідного до змісту даного виконавчого напису позивач є боржником за кредитним договором 498104711 від 03 квітня 2018 року, який було укладено між Позивачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 14 від 26 лютого 2019 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи 39700642, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр прав вимог № 3 від 29 січня 2021 року є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАИН ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, місце знаходження: 02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, будинок 11-А, офіс 605, заборгованість за Кредитним договором 498104711 від 03 квітня 2018 року.
Також, у виконавчому написі зазначено, що заборгованість проводиться за період з 29 січня по 27 лютого 2021 року. Сума заборгованості складає 28 807,51 гривень, в тому числі: Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4998,70 гривень; Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 9262,69 гривень. Строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 14546,12 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1200 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 30 007, 51 грн.
Разом з тим, Позивач зазначений у виконавчому написі договір № 498104711 від 03.04.2018 року не підписував та ніяким чином не укладав. Взагалі, ніколи у договірних відносинах ні з Відповідачем ні з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ні з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» чи будь-яких інших відносинах не був, будь-яких правочинів не вчиняв.
Крім цього, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 67550905 від 16.11.2021 року було встановлено відсутність доказів безспірності наявної у Позивача заборгованості, тобто нотаріусу не було надано нотаріально посвідчений договір та засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що передбачено Постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Вказане підтверджується і сканованою копією договору № 498104711 від 03.04.2018 року, який не підписаний Позивачем та нотаріально не посвідчений.
Разом з тим, при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, не було встановлено, перевірено та у неї були відсутні докази отримання Позивачем кредитних коштів зазначених у договорі № 498104711 від 03.04.2018 року, відомості про часткове чи будь-яке погашення чи не погашення Позивачем заборгованості, докази звернення кредитора до Позивача з вимогою погасити заборгованість, детальний розрахунок розміру заборгованості.
Таким чином, у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни не було підстав вважати, що розмір заборгованості Позивача перед стягувачем, а також сума відсотків, що зазначена у виконавчому написі, є безспірними.
У ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 року, справа № 757/24703/18-ц, зазначив, що за загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який, може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат" (далі Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: "11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б)оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу",
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Установлені судами обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника непосвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов'язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
За таких обставин апеляційний суд мав задовольнити позов у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Стаття 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Разом з тим, існуюче правило змагального процесу: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування
У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява № 4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ЕСНR 1999-1).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10.02.2010).
Ураховуючи зазначене спірний виконавчий напис приватного нотаріуса не відповідає закону і його вчинено безпідставно на підставі не нотаріально посвідченого договору, що є достатнім для висновку суду про обґрунтованість позову.
Крім цього, суд має встановити, чи надано нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6- 158цс 15 від 20 травня 2015 року.
Крім того, в п.2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Однак, приватний нотаріус Головкіна Я.В. при вчиненні напису не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу (відповідно до договору №498104711 від 03.04.2018 року), чим порушила норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 вказаного Переліку.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14 - 16, 18 ЦК України, ст. ст. 141, 263 - 265, 280 ЦПК України, суд, - ухвалив:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною виданий 20.03.2021 року, зареєстрований в реєстрі № 14428, про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ОНЛАЙН ФІНАНС « заборгованості за кредитним договором в сумі 28 807 грн 51 коп.
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ОНЛАЙН ФІНАНС « на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн 40 коп.
4.Рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Оржицького районного суду Полтавської області.
6.Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ОНЛАЙН ФІНАНС «, ідентифікаційний код 42254969, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хоткевича Гната, 12; офіс 177;
- третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна ідентифікаційний код відсутній, місце знаходження: АДРЕСА_2
- третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович, ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: м. Полтава, вулиця Пушкіна, 56А.
Суддя: Є.А.Смілянський