Справа № 285/6841/22
провадження № 1-кс/0285/1168/22
16 грудня 2022 року м. Новоград-Волинський
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою? ?
відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , якийпідозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060530000963 від 15.12.2022,-
Слідчий 16.12.2022 звернувся до суду з клопотанням, у якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Клопотання обґрунтоване тим, що 14.12.2022 року близько 18 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, в ході конфлікту зі своїм братом - ОСОБА_7 , який виник між ними на ґрунті особистих неприязних стосунків, заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, відкритого перелому черепа, множинних ран на голові.
По даному факту внесено відомості до ЄРДР.
ОСОБА_5 15.12.2022 повідомлено про підозру.
Підставою для внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор і слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити та обрати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечили щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, при цьому свою причетність до скоєння інкримінованого діяння підозрюваний не заперечив. Пояснив, що має конфліктні стосунки з братом (потерпілим) через зловживання алкогольними напоями.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Стаття 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження №12022060530000963 від 15.12.2022 по факту завдання умисного тілесного ушкодження ОСОБА_7 .
В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що може бути застосоване, особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, малолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків, які б утримували його за місцем постійного проживання, позитивно впливали на його поведінку та утримували від вчинення нових злочинів.
Згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім визначених випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року визначено, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
За правовими позиціями Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» - це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити конкретне правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов'язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування та свідчить про те, що слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити правопорушення.
Сукупність матеріалів досудового розслідування, наданих суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_5 підозрюється.
Суд наголошує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 засуджений вироком Жтомирського апеляційного суду від 10.02.2022 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю два роки.
Таким чином, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину під час іспитового строку, що свідчить про ризики подальшої протиправної поведінки підозрюваного.
З довідки ОСК ГУНП України в Житомирській області вбачається, що ОСОБА_5 у вересні 2022 року, за даними Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, перебував у розшуку, як особа, яка переховувалась від суду.
За таких обставин, посилання прокурора на ризик переховування підозрюваного є обгрунтованим.
Крім того, з пояснень ОСОБА_5 вбачається, що він постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом зі своїм братом ОСОБА_7 , який є потерпілим у даному кримінальному провадженні.
З огляду на факт конфліктних стосунків з потерпілим, слід дійти висновку про наявність ризику впливу підозрюваного на потерпілого, що унеможливлює їх перебування в одному помешканні. Це включає обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Враховуючи особу ОСОБА_5 , який не має міцних соціальних зв'язків, які могли би позитивно вплинути на його поведінку, а також вищезазначені ризики, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, слідчий суддя на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
З протоколу затримання підозрюваного вбачається, що він затриманий 15.12.2022 о 01:00 год., що слід визнати початком строку тримання під вартою.
Керуючись статтями 131, 132, 183, 193, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 12.02.2023 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з 15.12.2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
? ? ? ? ? ? ? ?
Слідчий суддя ОСОБА_8 ОСОБА_9