Справа № 156/772/22
Провадження № 2/156/296/22
Рядок статзвіту № 68
14 грудня 2022 року смт. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Бахаєва І.М.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
29.11.2022 року до Іваничівського районного суду Волинської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що між нею та відповідачем 25.09.2018 року був укладений шлюб, зареєстрований Нововолинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 289. Подружнє життя в сторін не склалось. Шлюбні відносини фактично між ними вже припинені. Кожен з них живе своїм життям та своїми інтересами. З відповідачем у позивачки абсолютно різні характери, погляди на життя та сім'ю. Подальше спільне проживання та збереження сім'ї неможливе, збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, тому позивачка просить шлюб розірвати.
Від спільного проживання подружжя мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Улибіна - Вельгус М.В., належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом, надали до суду клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в судовому засіданні не прибув, просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнав повністю.
Частиною четвертою ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК Україниучасники, справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини,на яківона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 25.09.2018 року був укладений шлюб, зареєстрований Нововолинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 289, від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6,7,8). Подружнє життя в сторін не склалось. Шлюбні відносини фактично між ними вже припинені.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі ч. 1 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 36, ст. 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Згідно із ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, а позивачка наполягала на розірванні шлюбу, термін для примирення сторонам надався. В установлений судом термін сторони не примирилися, а тому в суду нема підстав сумніватися в доводах, викладених позивачкою як підстави для розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, котрі досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем
Причини, що спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд приймає рішення про подальше іменування позивачки прізвищем - « ОСОБА_1 ».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, в разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. Правовідносини між адвокатом або фахівцем у галузі права та клієнтом визначаються цивільно-правовою угодою. Права та обов'язки адвоката визначені Законом України «Про адвокатуру», Правилами адвокатської етики, тощо.
Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,«Гімайдуліна і інші проти України»(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні«Лавентс проти Латвії»(пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат на підставі, наданих стороною доказів.
До матеріалів справи додані: договір про надання правничої (правової) допомоги від 23.11.2022 року; квитанція прибуткового касового ордера серії І №03-11 від 24.11.2022; розрахунок суми витрат. Проте, враховуючи критерій співмірності, суд вважає зазначену суму завищеною та приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн..
Крім того, позивачка ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн. Судовий збір віднесено до складу судових витрат (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем ОСОБА_2 визнано позов до початку розгляду справи по суті, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, то суд стягує з відповідача на користь позивачки 496,20 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. Крім того, 496,20 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.
Керуючись ст. 7,12,13,81,141,206,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст. 104,112-115 СК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25.09.2018 року Нововолинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 289 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища позивачки та відповідача залишити без змін - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понесені витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 1000,00 гривень, в іншій частині вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понесені витрати щодо сплати судового збору в розмірі 496,20 гривень, крім того, 496,20 гривень витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, підлягають поверненню позивачці з державного бюджету України.
Шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація щодо сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя - І. М. Бахаєв