154/3852/22
1-кс/154/1038/22
16 грудня 2022 року. Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Володимир - Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12022030510000529 від 15.10.2022 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
Слідчий СВ Володимир - Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно
Клопотання мотивує тим, що 14.10.2022 до Володимирського РВП ГУНП у Волинській області надійшов рапорт від заступника начальника СКП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 про те, що було проведено оперативну закупівлю особливо небезпечної психотропної речовини «ПВП» у гр. «Т».
15.10.2022 відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030510000529 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК України.
13.12.2022 року працівниками Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області згідно ухвали Володимир - Волинського міського суду № 154/2037/22, 1-кс/154/526/22 було проведено санкціонований обшук, а саме у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 у котрому проживає ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявленно та вилучено: зіп-пакет із речовиною білого кольору кристалічної форми; чотири паперових згортки із речовиною білого кольору кристалічної форми; дві електронних ваги сірого кольору без знаків ідентифікації; кофта сірого кольору фірми «Adidas» з цифрами «96» червоного кольору; пластмасову трубку синього кольору із нашаруванням речовини білого кольору кристалічної форми в середині; пристрій для куріння наркотичних засобів який складає з себе розжарювальну лампу та пластмасові трубки; розжарювальну лампу з нагаром бурого кольору; трубку червоного кольору; гроші у сумі 81 гривня купюрами номіналами 50 грн,10 грн,10 грн, 5 грн, 2 грн, 2 грн, 2грн.; дві банківських картки,а саме банківська картка «Укргазбанк» НОМЕР_1 та банківська картка «Монобанк» НОМЕР_2 ; металеву ложку із нашаруванням на ній речовини білого кольору кристалічної форми; мобільний телефон марки «Iphone» у білому силіконовому чохлі моделі А1660; мобільний телефон марки «Iphone» сірого кольору моделі А1586; мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору моделі ТА - 1196; мобільний телефон марки «Xiaomi» який поміщено у силіконовий чохол чорного кольору моделі М1804С3DG; мобільний телефон марки «Iphone» сірого кольору моделі А1778.
Оскільки вилучені під час огляду місця події речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, слідчий просив накласти на них арешт.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, будь-яких клопотань щодо відкладення його розгляду а також неможливості з'явитися в судове засідання до суду не направляв.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, вилучені 13.12.2022 року речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12022030510000529 від 15.10.2022 року, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд необхідних судових експертиз та слідчих дій за участю вищезазначеного майна.
Враховуючи позицію учасників справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
Вилучені під час огляду санкціонованого обшуку від 13.12.2022 року речі, в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами, правовий режим зберігання яких регламентується ст. 100 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи те, що вилучені речі мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому виникла необхідність у накладенні на них арешту з метою їх збереження.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ Володимир - Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на зіп-пакет із речовиною білого кольору кристалічної форми; чотири паперових згортки із речовиною білого кольору кристалічної форми; дві електронних ваги сірого кольору без знаків ідентифікації; кофту сірого кольору фірми «Adidas» з цифрами «96» червоного кольору; пластмасову трубку синього кольору із нашаруванням речовини білого кольору кристалічної форми в середині; пристрій для куріння наркотичних засобів який складає з себе розжарювальну лампу та пластмасові трубки; розжарювальну лампу з нагаром бурого кольору; трубку червоного кольору; гроші у сумі 81 гривня купюрами номіналами 50 грн,10 грн,10 грн, 5 грн, 2 грн, 2 грн, 2грн.; дві банківських картки,а саме банківська картка «Укргазбанк» НОМЕР_1 та банківська картка «Монобанк» НОМЕР_2 ; металеву ложку із нашаруванням на ній речовини білого кольору кристалічної форми; мобільний телефон марки «Iphone» у білому силіконовому чохлі моделі А1660; мобільний телефон марки «Iphone» сірого кольору моделі А1586; мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору моделі ТА - 1196; мобільний телефон марки «Xiaomi» який поміщено у силіконовий чохол чорного кольору моделі М1804С3DG; мобільний телефон марки «Iphone» сірого кольору моделі А1778 з позбавленням права розпорядження, відчуження та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ