Номер провадження: 22-ц/813/8571/22
Справа № 496/1177/21
Головуючий у першій інстанції Галич О. П.
Доповідач Ігнатенко П. Я.
16.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач): Ігнатенко П.Я.,
суддів: Воронцової Л.П.
Полікарпової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерне товариство «Універсал Банк» на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 серпня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У березні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі-АТ «Універсал Банк» або банк) звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 08 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим того ж дня підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. В анкеті-заяві відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 40 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, в зв'язку з чим станом на 22.12.2022 року за договором від 08.06.2018 року утворилась заборгованість у розмірі 75146,19 грн, з яких: 51373,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23772,29 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає утворену заборгованість, АТ "Універсал Банк" просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.06.2018 року у розмірі 75146,19 грн та судові витрати.
Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвали нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів вказує на те, що висновки суду першої інстанції про недоведеність виконання банком заявленого договору; про відсутність доказів погодження між сторонами всіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов'язання, недоведення банком, що саме ці, а не будь-які інші Умови та Правила розумів клієнт під час укладання договору, на думку скаржника, є передчасними, помилковими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах Закону України «Про електронну комерцію». Також позивач не погоджується із висновком суду про відсутність доказів на підтвердження видачі банком коштів, оскільки в результаті досягнення домовленості 08.06.2018 року між сторонами щодо надання кредиту відповідач отримав кредитну картку, яку активував за допомогою відповідного коду. Окрім того, виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Вважає повністю доведеним факт наявності між сторонами кредитних правовідносин за договором від 08.06.2018 року та існування заборгованості у відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Враховуючи ціну даного позову, а також характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В обгрунтування позовних вимог АТ "Універсал Банк" зазначено, що в рамках нового проекту «Monobank» відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
З наведеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору на сайті є неможливим.
Згідно умов, викладених в Анкеті-заяві споживач погоджується, що власноручним підписом підтверджує, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку та що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Згідно змісту Анкети-заяви, сторони договору погоджують, що клієнт отримав особистий ключ з наведенням буквенно-цифрового коду, який буде використовуватись при накладенні ним електронного підпису, зразок особистого або електронного підпису є обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано Умови обслуговування рахунків фізичної особи з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які містять інформацію про їх підписання споживачем електронним цифровим підписом, отриманим 08.06.2018 року.
Враховуючи те, що послуги Банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи, мали бути погоджені відповідачем, згідно заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.06.2018 року, саме 08.06.2018 року ОСОБА_1 мав отримати електронний ключ та погодити умови договору через мобільний додаток, на цій підставі мав бути відкритий рахунок на його ім'я та надано кредитний ліміт.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що розрахунок складено до договору від 08.06.2018 року у період з 15.06.2018 року по 22.12.2020 року (а.с.5-6).
Разом з тим, до позовної заяви додано та є в матеріалах справи лише Анкета-заява ОСОБА_1 з додатками до Договору про надання банківських послуг від 24.06.2018 року з особистим підписом відповідача про відкриття поточного рахунку у гривні на ім'я ОСОБА_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у додатку відповідно до умов Договору (а.с.7-22).
Таким чином, заявлені позовні вимоги про невиконання кредитних зобов'язань за договором від 08.06.2018 року не підтверджені належними і допустимими доказами щодо укладення такого 08.06.2018 року договору, погодження його умов відповідачем та виконання позивачем. Надані позивачем докази не підтверджують укладення 08.06.2018 року ОСОБА_1 договору з банком та виконання останнім його умов.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог; правильно не взявши до уваги, як неналежний доказ, наданий банком розрахунок заборгованості по договору від 08.06.2018 року, згідно якого у ОСОБА_1 станом на 22.12.2020 року існує заборгованість у розмірі 75146,19 грн. (а.с.5-6).
Окрім того, додані до позову банком Умови кредитного договору, Правила та Тарифи з відміткою про електронний підпис споживача, не можна вважати належними доказами укладення 08.06.2018 року договору між сторонами у справі, з урахуванням того, що згідно наявної у матеріалах справи анкети-заяви ОСОБА_1 отримав цей електронний ключ та міг вчинити електронний підпис лише 24.06.2018 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту укладення кредитного договору від 08.06.2018 року та отримання відповідачем кредиту за кредитним договором від 08.06.2018 року, наявності заборгованості перед банком за цим договором та її розмір.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позов про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.06.2018 року недоведений. Доданий до позову розрахунок кредитної заборгованості за договором від 08.06.2018 року, не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій, не свідчить про виконання умов кредитування та суму заборгованості за заявленим кредитним договором, оскільки укладення договору від 08.06.2018 року між банком та відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами. Надана в обґрунтування позовних вимог анкета-заява з додатками, яка є в матеріалах справи, на підставі якої ОСОБА_1 міг отримати електронний ключ та мав погодити Умови, Правила та Тарифи кредитування, а також отримати кредитну карту з встановленим лімітом,-підписана тільки 24.06.2018 року.
Таким чином, дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості ґрунтується на матеріалах справи, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції не спростовують.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Долучена скаржником до апеляційної скарги виписка руху коштів по картці за період 08.06.2018-22.12.2020 не впливає на висновки суду першої інстанції та не є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів за договором від 08.06.2018 року та наявність за цим договором кредитної заборгованості, оскільки укладення такого договору позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний і процесуальний закон та ухвалено законне, обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Універсал Банк» відхилити.
Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий П.Я.Ігнатенко
Судді: Л.П.Воронцова
О.М.Полікарпова