16.12.2022 Справа № 756/4923/22
Унікальний № 756/4923/22
Провадження № 2-з/756/228/22
про відмову в забезпеченні позову
16 грудня 2022 року Суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, -
В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів за договором про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні від 01 листопада 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з відповідачем з 16.07.2013 року по 30.03.2018 року перебувала у шлюбі .
Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Умовами договору визначили , що діти залишаються проживати з матір'ю, а батько зобов'язаний щомісячно сплачувати на утримання дітей матері кошти в сумі по 4000 грн. на кожну дитину.
Зазначає, що внаслідок порушення відповідачем умов п.2.1.1 договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні від 01.11.2017 року, у нього утворилася заборгованість по аліментах за період з січня 2018 року по червень 2022 року на загальну суму 432000 грн., які і просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.
Ухвалою від 20.07.2022 року по справі відкрито спрощене провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 01.12.2022 року.
12.10.2022 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської РДА в м.Києві, про розірвання договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, посвідченого Верповською Л.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 4915 від 01.11.2017 року та договір про внесення змін № 1 до договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, посвідченого Верповською Л.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 4915 від 08.07.2022 року.
В судовому засіданні 01.12.2022 року по справі оголошено перерву, оскільки на території України оголошена повітряна тривога, у зв'язку з цим суд не вирішив питання стосовно прийняття чи то не прийняття зустрічного позову та об'єднання з первісним позовом.
06.12.2022 року ОСОБА_2 через адвоката Мяготіну О.Д. звернувся до суду з заявою про забезпечення зустрічного позову, відповідно до якої заявник посилається на те, що починаючи з середини серпня і по день подачі заяви про забезпечення позову, не володіє інформацією про місце знаходження своїх малолітніх дітей. Зазначає, що він позбавлений можливості спілкування з дітьми засобами мобільного зв'язку, позбавлений права бачити дітей, діти не відвідують заняття в школі відповідно до графіку уроків, останнє місце проживання орієнтовано Одеська область.
Посилається на те, що довга відсутність спілкування дітей з батьком, заборона яка виходить від матері, може негативно вплинути на психічний стан дітей, адже діти і батько мають досить сильний емоційний зв'язок. В зв'язку з чим просить суд зобов'язати ОСОБА_3 надати інформацію про реальне місце знаходження малолітніх дітей ОСОБА_4 2013 р.н. та ОСОБА_5 2015 р.н.; зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати у спілкуванні ОСОБА_2 з малолітніми дітьми та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди в побаченнях ОСОБА_2 з його малолітніми дітьми та дотримуватись виконання умов проживання дітей відповідно до домовленостей, а саме тиждень через тиждень.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо виконання договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, посвідченого Верповською Л.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 4915 від 01.11.2017 року та договору про внесення змін № 1 до договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, посвідченого Верповською Л.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 08.07.2022 року.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб обраний ОСОБА_2 , оскільки зобов'язання надати інформацію про місце знаходження дітей не відноситься до видів забезпечення позову, а зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні та побаченнях з дітьми виходить за межі позовних вимог. При цьому зобов'язання дотримуватись виконання умов договору відповідно до домовленостей, а саме тиждень через тиждень також не може бути вирішено судом у спосіб забезпечення позову, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову у спосіб обраний ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.149 - 153 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16.12.2022 року.
Суддя Н.О. Яценко