4-с/754/108/22
Справа № 754/9904/22
07 грудня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заяць Ольга Вікторівна, на дії державного виконавця, -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають ВП №55117839, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-2296/09 від 11.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 250 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття; ВП №70067358, відкрите на підставі виконавчого листа № 754/9364/18 від 05.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі ј усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку; ВП №70067546, відкрите на підставі виконавчого листа № 754/9364/18 від 05.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 4496,40 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 6920,54 грн. 13.10.2022 року головний державний виконавець Заєць О.В. здійснила абсолютно новий розрахунок в межах провадження №55117839, в якому дати вказані лише до 07/2019 та зазначено, що станом на цю дату заборгованостей зі сплати аліментів немає, суми сплачених аліментів та суми заборгованості по розрахунках не співпадають. Крім того, скаржник зазначає, що 13.10.2022 року головний державний виконавець Заєць О.В. відкрила ВП №70067546 на підставі виконавчого листа №754/9364/18. При цьому у виконавчому листі вказано, що строк пред'явлення його до виконання 14.11.2025 року. Разом з цим, скаржник вважає, що пеня та заборгованість не мають характеру періодичних платежів, а тому до них має бути застосовано норму ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає строк пред'явлення виконавчого листа до виконанні протягом трьох років. На підставі викладеного, скаржник вважає, що зазначена постанова винесена державним виконавцем з порушенням законодавства, а тому просить суд скасувати постанову Головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заяць О.В. від 13.10.2022 року про відкриття виконавчого провадження №70067546 та зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості в межах ВП №70067358 з урахуванням всіх сум, які були сплачені в межах ВП №55117839 та узгодити розрахунок № 3 із розрахунками від 15.12.2021 та від 20.04.2022.
Скаржник ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в своїй заяві представник просив проводити розгляд скарги у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності скаржника та його представника.
Головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заяць О.В. у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у своїй заяві просить розглядати скаргу у її відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності державного виконавця.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.10.2022 року постановою Головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заяць О.В. відкрито ВП №70067546 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 4496,40 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 6920,54 грн.
Постановою Головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заяць О.В. від 13.10.2022 року відкрито ВП №70067358 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ч. 1 ст. 18 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на дату видачі виконавчих листів) виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання в такі строки: виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути предявлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Статтею 74. Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Звертаючись до суду зі скаргою, скаржник зазначає, що у виконавчому листі №754/9364/18 від 05.08.2019 року невірно вказано строк пред'явлення його до виконання, а саме: «14.11.2025» та посилається на пропуск строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем, відтак просить задовольнити вимоги скарги в частині скасування постанови про відкриття ВП №70067546.
Разом з тим, скаржником не долучено до матеріалів справи зазначену копію виконавчого листа, тому суд позбавлений можливості перевірити зазначений на ньому строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а також доводи заявника щодо неправомірності дій державного виконавця.
Крім того, встановлений у виконавчому листі строк пред'явлення до виконання не може бути змінений державним виконавцем на власний розсуд та не може трактуватися ним іншим чином, ніж зжазначеному у виконавчому листі.
У разі, якщо виконавчий лист містить певні помилки чи недоліки, у ньому невірно зазначений строк пред'явлення до виконання, сторони виконавчого провадження можуть звернутися до суду із відповідною заявою для вирішення даного питання.
Отже, суд вважає, що доводи скаржника, викладені у скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються письмовими матеріалами справи.
Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця в межах оскаржуваної дії, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника.
Що стосується вимоги про здійснення перерахунку заборгованості, то судом встановлено наступне.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.12.2021 року, згідно виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва № 2-2296/09 від 11.08.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 250 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, вбачається, що заборгованість станом на 30.11.2021 відсутня.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20.04.2022 року, згідно виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва № 2-2296/09 від 11.08.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 250 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, заборгованість станом на 30.03.2022 відсутня.
14.10.2022 року державним виконавцем було здійснено перерахунок заборгованості за виконавчим листом Деснянського районного суду м. Києва № 754/9364/18 від 05.08.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі ј усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, згідно якого загальний розмір заборгованості станом на 27.06.2022 року становить 123059,91 грн.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця та з вимогою здійснити перерахунок заборгованості в межах ВП №70067358 з урахуванням всіх сум, які були сплачені в межах ВП №55117839 та узгодити розрахунок № 3 із розрахунками від 15.12.2021 та від 20.04.2022, скаржник посилався на те, що в розрахунках по ВП №55117839 та ВП №70067358 містяться розбіжності та що державним виконавцем у новому розрахунку не було враховано всіх платежів.
Згідно ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Також відповідно до пункту 4 Розділу ХІ Інструкції розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із, зокрема, інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеним та безпідставним.
Таким чином, державний виконавець правомірно здійснив розрахунок заборгованості по аліментам в межах ВП №70067358, виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості без вирахування податків та зборів та з врахуванням усіх платежів.
Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Крім того, у відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавста прав боржника в межах доводів скарги, як сторони виконавчого провадження, щодо виконання рішення суду, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до закону, а право заявника не було порушено, у зв'язку з чим у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 447-453 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заяць Ольга Вікторівна, на дії державного виконавця - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 14 грудня 2022 року.
Суддя О.В.Лісовська