Номер провадження 2/754/3506/22
Справа №754/10210/21
Іменем України
29 листопада 2022 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Гергель В.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07.07.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.
У серпні 2021 року від позивача надійшла нова редакція позовної заяви, в якій позивач розширив коло учасників, а саме визначив відповідачами: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (законним представником якої є ОСОБА_5 ), третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
У позовній заяві позивач просить суд:
- визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
- визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29.08.1985 по теперішній час в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи, а саме ОСОБА_1 (власник 3/4), син позивачки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , племінниця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та брат ОСОБА_3 (власник 1/4). Відповідач ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_4 не проживають в квартирі понад одного року, не сплачують комунальних платежів, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі не мають і взагалі квартирою вони не цікавляться. ОСОБА_3 з кінця січня 2018 року по теперішній час проживає в іншій країні, а саме в рф за адресою: АДРЕСА_2 . Факт реєстрації відповідача порушує право позивачки, як співвласника, вільно розпоряджатися і користуватися майном, оскільки позивачка позбавлена можливості переведення всіх рахунків по квартирі та прагнення зменшити квартплату, а також неможливість оформити субсидії. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Мiж ОСОБА_7 та ОСОБА_5 шлюб розірвано рішення суду у справі 754/3500/18 вiд 24.10.2018. Дитина зареєстрована в квартирі батька, але після розлучення колишнє подружжя вирішило, що неповнолітня дочка повинна жити з мамою.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження Підготовче засідання призначено на 04.10.2021.
20.09.2021 законним представником відповідача - ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву, в якому вона повністю заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує, що право користування неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 є похідним від права власності її батька на квартиру.
У підготовчому засіданні 04.10.2021 представником позивача заявлено клопотання про витребування від адміністрації Державної прикордонної служби України доказів перетину кордону України громадянином України ОСОБА_3 в період з 01.01.2017 по 04.10.2021 із зазначенням дат виїзду та країни виїзду, а також дат в'їзду в Україну. Ухвалою суду від 04.10.2021 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Якимчука Михайла Миколайовича про витребування доказів задоволено, витребувано з адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин кордону України громадянином України ОСОБА_3 в період з 01 січня 2017 року по 04 жовтня 2021 року із зазначенням дат виїзду та країни виїзду, а також дат в'їзду в Україну.
Також у підготовчому засіданні представником відповідача подано пропозицію щодо укладення мирової угоди, з якою сторона позивача не погодилась. Судом відкладено розгляд справи на 24.11.2021.
23.10.2021 від Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали суду надійшов лист з витребуваною інформацією.
23.11.2021 від відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи 24.11.2021 відкладено на 19.01.2022.
13.01.2022 від Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов лист, в якому представник просить суд проводити розгляд справи за відсутності третьої особи. Також надано висновок щодо розв'язання спору про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_4 від 31.12.2021.
19.01.2022 через електронну пошту суду представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без сторони позивача.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19.01.2022 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 23 березня 2022 року.
23 березня 2022 року розгляд справи не відбувся. Наступне судове засідання призначено на 13.07.2022.
У судовому засіданні 13.07.2022 оголошено перерву до 18.10.2022 за клопотання представника позивача.
18.10.2022 розгляд справи не відбувся. Наступне судове засіданні призначено на 29.11.2022.
У судовому засіданні 29.11.2022 позивачка просила суд позов задовольнити в повному обсязі, представник позивачки наполягав на задоволенні позовних вимог в частині визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право власності на майно № 6066 від 30.12.1999, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Ватутінської районної ради належить 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київською міського нотаріального округу Алейнік Л.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 272, належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивачці на праві власності належить ѕ частки квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право власності на майно № 6066 від 30.12.1999, виданого Відділом приватизації державного житлофонду Ватутінської районної ради належить 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .
Батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.12.2013, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 з 02.08.1984 по теперішній час, а його донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.12.2013 по теперішній час.
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва у справі № 754/5500/18 від 24.10.2018 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований 04.09.2013, актовий запис № 1136 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - розірвано.
Питання щодо визначення місця проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не вирішувалось.
Згідно з інформацією, надано Державною прикордонною службою України ОСОБА_3 31.05.2019 виїхав за межі України та станом на 04.10.2021 не повертався.
Позивач вказує, що відповідачі не проживають в квартирі АДРЕСА_1 понад одного року, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі не мають, на підтвердження чого надає Акти від 16.01.2018, від 16.01.2019 та від 05.03.2021 посвідчені начальником ЖЕД - 305 Мірутою М.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 є власником 1/4 частки квартири за адресою АДРЕСА_6 , отже, має право володіти, користувався, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд на рівні з позивачкою.
У зв'язку з викладеним вимога позивачки про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 порушує права останнього, як власника квартири, а тому є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивачки про визнання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 суд зауважує таке.
Згідно з частиною першою статті 383 Цивільного кодексу України та статтею 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до статті 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла». Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві.
Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
За змістом частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, а тому факт її не проживання у спірному житлі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування ним. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, за місцем проживання будь-кого з батьків, дитина може реалізувати його лише при досягненні повноліття, оскільки в силу свого віку малолітня дитина не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Позбавлення дитини права користування житлом не відповідає інтересам дитини.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19 травня 2021 року у справі № 759/19579/17.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування № 102/02/38-7996 від 31.12.2021 причини відсутності малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_5 , є поважними. На підставі матеріалів справи та рiшення комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 25 від 02 грудня 2021 року), Деснянська районна в Києвi державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (опікун - ОСОБА_5 ) про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_5 є безпідставними та такими, що порушують житлові права дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на те, що місце проживання малолітньої ОСОБА_4 зареєстроване разом зі її батьком ОСОБА_3 , який є власником 1/4 частки спірного житлового приміщення, позовні вимоги про визнання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37501695, місцезнаходження: м. Київ, пр. Маяковського, буд. 21-Г.
Повний текст рішення складено 16.12.2022.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК