ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11303/21
провадження № 2/753/1291/22
01 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ДАНЬКО В.В.
за участю сторін:
позивач не з'явився;
відповідач не з'явилась;
представник третьої особи не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу та порядку спілкування з дитиною
У червні 2021 року ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач) у якому просить суд зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити наступний графік побачень з сином без присутності відповідача, а саме під час перебування позивача на території України надати право у будь-який час з 09:00 год. до 21:00 год. відвідувати з дитиною - ОСОБА_5 :
- будь-які розважальні заклади для дітей відповідного віку, магазини, торгові центри, заклади культури, медичні заклади, ресторани, кафе, тощо, перебувати з дитиною за адресою проживання ОСОБА_3 під час його тимчасового перебування у м. Києві, у випадку якщо це не шкодить здоров'ю, правам та інтересам дитини;
- у будь-який час у період Різдвяних свят з 1 січня по 30 січня кожного року, відвідувати з дитиною будь-які бази відпочинку на території України, розважальні заклади для дітей, магазини, торгові центри, заклади культури, медичні заклади, ресторани, кафе, тощо, у випадку якщо це не шкодить здоров'ю, правам та інтересам дитини;
- протягом одного місяця весною чи одного місяця влітку щороку відвідувати з дитиною будь-які бази відпочинку, морські узбережжя України, розважальні заклади для дітей відповідного віку, магазини, торгові центри, заклади культури, медичні заклади, ресторани, кафе, тощо, у випадку якщо це не шкодить здоров'ю, правам та інтересам дитини.
Під час перебування позивача на території Сполучених Штатів Америки надати право у будь-який час з 09:00 год. до 22:00 год. за місцевим часом України, безперешкодно спілкуватися з дитиною - ОСОБА_5 за допомогою аудіо та - відео зв'язку за допомогою мобільних додатків WhatsApp, Viber, Skype, Telegram, та зобов'язати позивача забезпечити дитину - ОСОБА_5 безперешкодним доступом до вищевказаних засобів зв'язку з підключенням кабельного інтернету або під'єднанням до мережі Wi-Fi.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони проживали у цивільному шлюбі, від якого у них народився спільний син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що проживає на території США та має можливість спілкуватися з сином засобами електронного зв'язку через мобільні додатки WhatsApp, Viber, Skype, Telegram, однак відповідач обмежує його спілкування з дитиною. Крім того, позивач має бажання приїжджати до України та відвідувати з дитиною будь-які місця на території України, а також інколи на нетривалий час забирати до себе дитину на територію США. Позивач вказує, що має бажання постійно спілкуватися з дитиною, у зв'язку з чим ним було придбано та передано дитині годинник разом з сім картою та GPS-трекером, марки Elari KidPhone (KP-F/Green). Проте, позивач постійно чинить перешкоди у спілкуванні відповідача з дитиною, а саме не допускає дитину до телефону або ж під час дзвінків зазначає, що перебуває не вдома.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся з даним позовом до суду, та прохає усунути йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, а також встановити способи та порядок спілкування з дитиною.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2021 року було відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
18.10.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним.
Позивач та відповідач перебували в епізодичних стосунках, від яких у них народився спільний син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що відповідач обмежує його спілкування з дитиною та чинить йому всілякі перешкоди, проте, на момент подання даного відзиву вік дитини складає 2 роки та 7 місяців. Дитина навчається у дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) «Монтессорі-сад» з 08:30 год. до 18:00 год., а приблизно з 13:00 год. до 16:00 год. дитина спить. У вечірні години дитина лягає спати близько 21:30 год. і прокидається вранці приблизно о 08:00 год.
У дні коли позивач знаходиться на території України, відповідач завжди дає бачитись з дитиною у її присутності, і будь-яких перешкод у таких побаченнях вона не чинить. Варто зазначити, що дитина повноцінно не сприймає позивача як батька, оскільки між ними відсутній сталий психологічний зв'язок.
На думку відповідача позовні вимоги є занадто завищеними, оскільки зазвичай позивач приїжджає до України на 2-3 тижні, а бачитися з дитиною, якій 2,7 роки без присутності матері щодня буде шкодити інтересам дитини та інтересам відповідача.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні даного позову в повному обсязі.
Одночасно, у відзиві представник відповідача прохає суд здійснити захід забезпечення судових витрат, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок суду у визначений судом строк грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
17 січня 2022 представником позивача подано письмові пояснення, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні вищевказаної заяви.
19 січня 2022 року представником Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації надано суду висновок про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі батька, ОСОБА_3 , у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача про забезпечення судових витрат - відмовлено.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2022 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання, яке відбулося 01.12.2022 року, сторони не з'явились, однак представниками позивача та відповідача подано заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації надіслала на адресу суду заяву, у якій просила слухати справу за їхньої відсутності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 3 ст. 12, чч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між сторонами склались відносини у вигляді епізодичних зустрічей, під час яких у них народився спільний син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження. Докази перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах у матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином Сполучених Штатів Америки, де і проживає на постійній основі.
Спільна дитина - ОСОБА_5 проживає на території України разом із матір'ю.
Згідно наданого Службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації висновку про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі батька, ОСОБА_3 , у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 18.12.2021 р. №101-9892/02, вбачається, що з метою забезпечення прав та інтересів дитини райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь батька, ОСОБА_3 , у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перебування останнього на території України за наступним графіком:
- понеділок, середа, п'ятниця з 18:00 год. до 20:00 год. без присутності матері;
- субота з 10:00 год. до 13:00 год. у присутності матері.
Під час перебування батька поза межами України питання спілкування з дитиною вирішується за домовленістю між батьками.
З метою уникнення конфліктних ситуацій між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 :
- зобов'язати батька дитини, ОСОБА_3 , забирати та повертати дитину ОСОБА_5 за адресою його проживання (перебування), дотримуватись режиму виховання та харчування, розвитку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини, ОСОБА_2 ;
- зобов'язати матір дитини, ОСОБА_2 , не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкування з нею, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дитини, ОСОБА_3 .
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.
Згідно із ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
За нормою ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1995 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
За приписами до чч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
За чч. 1, 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.
Згідно положень ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини
У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
За змістом ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Як встановлено судом на момент вирішення даного спору ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) має повних 3 роки.
В преамбулі Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХН від 27.02.91 зазначено, що держави-учасниці Конвенції визнають, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до стст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.
Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов'язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Суд звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_3 виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із дитиною, судом не встановлено підстав для усунення позивача від спілкування з його сином, а тому суд вважає, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування позивача з дитиною.
Крім того, судом встановлено, що сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні сина з його батьком, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача ОСОБА_3 із дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв'язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача з дитиною буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.
Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання, зокрема, батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки між сторонами існують непорозуміння щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, під час розгляду справи не встановлено негативного впливу батька на дитину, батько бажає приймати участь у її вихованні, спілкуватися з нею, мати спільні інтереси, а, отже, необхідно забезпечити ефективне здійснення прав доступу позивача до дитини, шляхом часткового задоволення позовних вимог та визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з сином у відповідності до графіку, який буде повністю забезпечувати інтереси дитини.
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись стст. 2, 7, 19, 141, 157, 158, 159 Сімейного Кодексу України, стст. 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», стст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, стст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 263-268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу та порядку спілкування з дитиною - задовольнити частково.
Визначити участь батька - ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування батька на території України за наступним графіком побачень:
кожні понеділок, середа та п'ятниця кожного місяця з 18:00 години до 20:00 години без присутності матері;
кожна субота з 10:00 год. до 13:00 год. у присутності матері;
під час перебування ОСОБА_1 поза межами України, а також канікулярний період та святкові дні - за домовленістю між батьками.
У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянина США паспорт № НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.