07 грудня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 674/255/22
Провадження № 22-ц/4820/1784/22
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Магера О. В.,
за участю: представника позивачки ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , поданою її представником ОСОБА_1 , на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2022 року (суддя Шафікова Ю. Е., повне судове рішення складено 30 вересня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_4 до Дунаєвецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У лютому 2022 року ОСОБА_4 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 . Спадковим майном є житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 51,1 кв. м, житловою площею 34,9 кв. м, який чоловік прийняв у спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 . Зазначений будинок знаходиться на земельній ділянці, власником якої був ОСОБА_5 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю (для обслуговування індивідуального житлового будинку площею 0,10 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,116 га). Приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Шевченко Н. В. відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що надані із заявою про прийняття спадщини документи не підтверджують право власності спадкодавця на майно. Крім того, ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_7 . Вважає, що остання не має підстав заявляти вимоги щодо будинку, оскільки її батько за життя не заявляв своїх прав на це майно.
Тому позивачка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною площею 51,1 кв. м.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2022 року в позові відмовлено.
ОСОБА_4 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно поставив під сумнів належність ОСОБА_6 на праві власності житлового будинку. Не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що нею не надано правовстановлюючих документів на нерухоме майно, оскільки таким документом є рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради № 15 від 01.09.1958. Суд не взяв до уваги те, що довідкою КП «Інвентарбюро» підтверджено право власності ОСОБА_6 на увесь житловий будинок. ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження права власності ОСОБА_7 на спірне майно. ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 46/100 житлового будинку після смерті батька ОСОБА_6 , а фактично успадкував увесь будинок.
У засіданні апеляційного суду представник позивачки апеляційну скаргу підтримала. Третя особа і її представник апеляційну скаргу не визнали.
Представник Дунаєвецької міської ради не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відповідач подала заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що відповідно до архівного витягу № Л-63/01.01-14/2022 від 16.02.2022 з рішення виконкому Дунаєвецької міської ради від 01.09.1958 № 15 за ОСОБА_6 визнано право особистої власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 ) (а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер (а.с. 67 на звороті).
Дунаєвецька державна нотаріальна контора завела спадкову справу № 193-1998 щодо майна ОСОБА_6 , відповідно до матеріалів якої заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_5 . До заяви про прийняття спадщини надав дублікат свідоцтва на право особистої власності батька ОСОБА_6 на 46/100 частини жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с. 66-71).
16.04.1998 ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 46/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , житлова площа 14,8 кв. м (а.с. 71).
Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-XM № 020026 від 11.04.2002 підтверджується право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,10 га для обслуговування індивідуального житлового будинку та 0,116 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер (а.с. 29 на звороті).
ОСОБА_4 10.12.2021 звернулася до приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Шевченко Н. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 (а.с. 29).
08.02.2022 позивачка звернулася із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 33 на звороті).
Приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Шевченко Н. В. 08.02.2022 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не надала правовстановлюючі документи про право власності спадкодавця на увесь будинок (а.с. 22).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачка не надала доказів належності усього житлового будинку на праві власності чоловікові ОСОБА_5 на день його смерті.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до довідки КП Дунаєвецької міської ради «Інвентарбюро» від 17.01.2022 № 2 ОСОБА_6 20.09.1958 видано свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі рішення Дунаєвецької міської ради № 15 від 01.09.1958. Свідоцтво власник втратив. 10.02.1998 видано дублікат свідоцтва на 46/100 частини домоволодіння, яке успадкував його син ОСОБА_5 (а.с. 34).
З огляду на те, що ОСОБА_5 успадкував після смерті батька ОСОБА_6 46/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що після його смерті ОСОБА_4 має право успадкувати зазначену частину будинку.
Перешкод в отриманні позивачкою свідоцтва про право на спадщину за законом на цю частину спадкового майна немає.
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту належності на день смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) права власності ще й на 54/100 частини спірного житлового будинку.
Не містить посилання на такі докази й апеляційна скарга.
На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належність ОСОБА_6 усього житлового будинку станом на 1958 рік на підставі рішення Дунаєвецької міської ради № 15 від 01.09.1958 не підтверджує належність усього будинку станом на день його смерті.
Відповідно до рішення виконкому Дунаєвецької міської ради від 25.12.1997 № 358 10.02.1998 видано свідоцтво про право особистої власності ОСОБА_6 на 46/100 житлового будинку (а.с.68 на звороті - 69).
З огляду на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 917/927/17, помилковим є посилання у рішенні суду на те, що рішення Дунаєвецької міської ради № 15 від 01.09.1958 про визнання права особистої власності на домоволодіння не є правовстановлюючим документом, але це не призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з наведеним вище апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 після смерті батька успадкував увесь житловий будинок, а відповідно позивачка має право на спадщину за законом після смерті чоловіка на увесь будинок.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану її представником ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта