13 грудня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 676/4148/19
Провадження № 22-ц/4820/49/22
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представниці відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2021 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування.
ОСОБА_1 зазначила, що з 1999 року вона і ОСОБА_7 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, брали участь у спільних витратах, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, у зв'язку з чим відкрилася спадщина. Позивачка є спадкоємицею ОСОБА_7 четвертої черги за законом і прийняла спадщину в установленому законом порядку, а ОСОБА_6 як дружина померлого та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 як діти померлого відносяться до першої черги спадкоємців за законом. Спадкодавець ОСОБА_7 тривалий час хворів на ряд тяжких захворювань, перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги. Таку допомогу йому надавала позивачка, яка опікувалася та матеріально забезпечувала ОСОБА_7 до дня його смерті, внаслідок чого вона одержала право на спадкування разом із відповідачами.
За таких обставин ОСОБА_1 просила суд встановити факт її проживання з ОСОБА_7 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини з 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 та змінити черговість одержання права на спадкування майна померлого ОСОБА_7 разом із спадкоємцями першої черги ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2021 року позов задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам'янець-Подільському, Хмельницької області, однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у квартирі АДРЕСА_1 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Змінено черговість одержання права на спадкування ОСОБА_1 , спадкоємицею четвертої черги за законом, після смерті ОСОБА_7 , надавши ОСОБА_1 право на спадкування нарівні з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , спадкоємцями першої черги за законом, зрівнявши черги.
Суд виходив з того, що з факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_7 як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період із 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня смерті ОСОБА_7 ) підтверджено належними та допустимими доказами. Оскільки ОСОБА_7 протягом останніх п'яти років перед смертю хворів на ряд тяжких захворювань, знаходився у безпорадному стані та потребував постійного стороннього догляду, а ОСОБА_1 як дружина опікувалася, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу спадкодавцеві, то вона має право на спадкування разом із відповідачами.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що раніше діюче законодавство не передбачало спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу, тому встановлення такого факту можливе лише з 1 січня 2004 року за нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України). Необхідною умовою для встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю є неперебування ними в будь-якому іншому шлюбі. Оскільки ОСОБА_7 до дня смерті перебував із ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, то факт його спільного проживання з ОСОБА_1 не міг бути встановлений судом. ОСОБА_1 не довела опіку та матеріальне забезпечення ОСОБА_7 , у зв'язку з чим підстави для зміни черговості одержання нею права на спадкування відсутні.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції
У порядку ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції ухвалою від 14 листопада 2022 року залучив до участі у справі замість померлої відповідачки ОСОБА_6 її правонаступника - ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не подали відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Суд першої інстанції не застосував норми ст. 5 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 3, 21, 25 СК України, неправильно витлумачив положення ст.ст. 1259, 1264 ЦК України та не дотримався приписів ст.ст. 81, 89 ЦПК України.
У зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
З 28 липня 1968 року до 25 грудня 2018 року ОСОБА_7 і ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_7
29 вересня 2000 року ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Кучеруком В.М. (зареєстровано в реєстрі за №3319), яким Ѕ частину всього свого майна заповів ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , а ОСОБА_3 - заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_6 .
Листом приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Шевчик Н.П. від 21 червня 2019 року №183/02-14 рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
а) щодо встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Положення цього конституційного принципу кореспондуються з приписами статті 5 ЦК України, згідно яких акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СК України).
За змістом ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
За загальним правилом дії законів та інших правових актів у часі норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.
До 1 січня 2004 року сімейні відносини регулювалися Кодексом про шлюб та сім'ю України, який не містив норм про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу. Тому встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 1 січня 2004 року.
Аналіз указаних норм СК України дає підстави для висновку, що сім'ю можуть створити чоловік і жінка, які не перебувають у шлюбі, однак між ними існують відносини, притаманні подружжю.
Такі відносини характеризуються, зокрема: спільним проживанням, веденням спільного господарства, наявністю у сторін спільного бюджету, проведенням спільних витрат, придбанням майна в інтересах сім'ї, наявністю між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків.
Водночас чоловік і жінка, між якими існують відносини, притаманні подружжю, не можуть перебувати в будь-якому іншому шлюбі.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року (справа №493/915/16-ц), від 26 вересня 2018 року (справа №244/4801/13-ц) і від 1 липня 2020 року (справа №643/6628/16-ц), які згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України мають враховуватися судами при застосуванні норм права.
Зібрані докази вказують на те, що за життя ОСОБА_7 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , у зв'язку з чим факт спільного проживання ОСОБА_7 і ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, необхідний для прийняття спадщини, не може бути встановлений судом.
Суд першої інстанції не застосував указані норми матеріального закону та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1
б) щодо зміни черговості одержання права на спадкування
Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За змістом ст. 1258 ЦК України слідує, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В силу ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як передбачено ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Із положень ч. 2 ст. 1259 ЦК України слідує, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців).
За відсутності заповіту спадкування здійснюється за законом. До спадкоємців першої черги за законом відносяться діти, дружина та батьки спадкодавця. Їх частки у спадщині є рівними. До спадкоємців четвертої черги за законом належать особи, які не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини проживали зі спадкодавцем однією сім'єю.
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування.
Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 не є членом сім'ї та спадкоємицею померлого ОСОБА_7 , у зв'язку з чим вона не має право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування.
До того ж, подані ОСОБА_1 докази, зокрема, медична документація ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 8, 12-13), довідки про доходи ОСОБА_1 і ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 173-181), показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , достовірно та достатньо не вказують на те, що ОСОБА_1 тривалий час надавала спадкодавцю ОСОБА_7 нематеріальні послуги, матеріальне забезпечення та іншу допомогу, що внаслідок хвороби ОСОБА_7 перебував у безпорадному стані та був неспроможний самостійно забезпечувати свої потреби.
Суд першої інстанції не врахував указані норми матеріального закону, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1 .
3. Висновки суду апеляційної інстанції
При вирішенні спору суд першої інстанції не дотримався норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
В позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Оскільки в позові ОСОБА_1 відмовлено, то понесені нею витрати зі сплати судового збору за подання позову не підлягають відшкодуванню. Водночас із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 2 305 грн 20 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 2 305 гривень 20 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Семенюк В.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 39