Провадження № 3/742/1320/22
Єдиний унікальний № 742/3134/22
14 грудня 2022 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченко О.І., за участю секретаря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
09 листопада 2022 року о 12 год. 00 хв. на а/д Прилуки-Сергіївка, водій ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом Вайпер, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (помутніння очей, зрачки не реагують на світло, незв'язна мова), проходити медичний огляд для визначення наркотичного сп'яніння в лікарні відмовився на бодікамеру, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, щиро розкаюється та просив розстрочити сплату штрафу, оскільки має скрутне матеріальне становище.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що в діях останнього наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 підтверджується в тому числі даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №065603 від 09.11.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом Вайпер, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: помутніння очей, зрачки не реагують на світло, незв'язна мова, проходити медичний огляд для визначення наркотичного сп'яніння в лікарні відмовився на бодікамеру, про що власноручно також зазначив у протоколі. Посвідчення водія не вилучалося та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
З переглянутого у судовому засіданні відеодиску, безаперечно вбачаються у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі .
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
У відповідності до ст.317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Оцінюючи докази у справі, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, що в своїй сукупності дають можливість зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, його відношення до вчиненого, відсутність обставин, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Приймаючи до уваги викладені обставини, як виключні, суд вважає за необхідне розстрочити виконання постанови на 10 місяців.
Згідно ст.40-1 КУпА передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Проте, згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати такого звільняються особи з інвалідністю I та II груп. ОСОБА_1 відповідно до довідки акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №146512 від 10.11.2022 є інвалідом ІІ групи, у звязку з чим звільняється від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ч.1ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк позбавлення зазначеного спеціального права обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що посвідчує його право керувати транспортними засобами.
Розстрочити строком на 10 (десять) місяців сплату ОСОБА_1 призначеного йому стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а саме: по 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень) щомісячно, до повного погашення заборгованості, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО