Справа № 686/18036/22
Провадження № 2/686/5309/22
заочне
22 листопада 2022 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.
за участі секретаря - Перун А.М.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про відшкодування моральної шкоди,-
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом про відшкодування моральної шкоди, внаслідок тривалого невиконання Постанови Хмельницького апеляційного суду у справі 686/14502/21 в період часу з 22.08.2022 року по 29.08.2022 року в розмірі три мільйони гривень. На обґрунтування своїх вимог вказав, що моральна шкода, завдана йому, полягає у порушенні права на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист. Неминучим наслідком порушення права позивача є обов'язок правопорушника відшкодувати моральну шкоду, що розрахована позивачем за вільним волевиявленням та буде справедливою сатисфакцією за порушене право на судовий захист і ефективним юридичним захистом. Позивач змушений звертатись до суду з метою захисту прав. Відсутність коштів не є виправданням для держави в разі невиконання рішення суду або в разі значних затримок у виконання такого рішення, що порушує право законодавчо гарантоване статтею 1 Першого протоколу(див. рішення «Бурдов проти Росії», №59498/00, пп.35 та 40). Держава несе відповідальність за невиконання остаточних рішень суду. Просить стягнути з відповідача на його користь три мільйони гривень моральної шкоди за невиконання рішення суду та судові витрати по справі, в т.ч. витрати на проїзд 16 грн., витрати часу -один мільйон гривень, витрати на правову допомогу-п'ять тисяч гривень.
Позивач до суду не з'явився, клопотав про розгляд справи за його відсутності. Відповідач повідомлений про час та дату судового засідання не з'явився, повідомлений через оголошення на сайті Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. При відсутності заперечень з боку позивача суд вважає за можливе заочно розглянути справу та винести заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
Так, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
З огляду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, що висловлені в постанові від 25 березня 2020 року по справі № 641/8857/17 держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21.08.2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18.12.2019 року у справі № 688/2479/16-ц) зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 23 ч. ч. 1 та 2 п. 2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до вимог ст. 23 ч. 3 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Аналізуючи зазначені норми права, наявні підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. І до його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б однієї складової виключає обов'язок по відшкодуванню шкоди.
При цьому, саме на потерпілого покладається обов'язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинного зв'язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. Відповідач же повинен довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.(Постанова Великої Палати Верховного Суду у від 25 березня 2020 року (справа №641/8857/17).
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків ( ст.76 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За ст.82 ЦПК, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Правова оцінка, надану судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
6 листопада 2015 року працівником Апеляційного суду Хмельницької області складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого в той день о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_1 під час судового засідання в приміщенні апеляційного суду, що за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, - проявив неповагу до складу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області Бережного С.Д., Кулеші Л.М., Курдзіля В.Й., зокрема, вчинив дії, які свідчать про явну неповагу до суду та встановлених в суді правил поведінки, за що відповідальність передбачена ст. 185-3 КУпАП.
Вказаний протокол був надісланий до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, який постановою від 25 грудня 2015 року матеріали адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП (справа №686/22551/15-п) направив керівнику Хмельницької місцевої прокуратури для відповідного реагування. Суд виходив з того, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад кримінального правопорушення.
З аналогічних підстав Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 11 квітня 2016 року вдруге направив матеріали адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 керівнику Хмельницької місцевої прокуратури для прийняття рішення.
17 червня 2016 року місцевий відділок поліції вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості та відкрив кримінальне провадження №42016241010000031 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
З 4 вересня 2017 року Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017240000000197 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Постановою Прокуратури Хмельницької області від 3 листопада 2017 року матеріали вказаних досудових розслідувань об'єднані в одне провадження.
12 грудня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 296 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42016241010000031 від 17 червня 2016 року щодо ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 189 КК України, та ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, переданий до суду 2 квітня 2019 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2020 року, залишеною без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19 лютого 2021 року, обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 189 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 189 КК України повернено прокурору.
Постановою Хмельницької обласної прокуратури від 9 серпня 2021 року закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
В іншій частині кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 189 КК України знаходиться на досудовому розслідуванні.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на свою користь 1 296 000 грн моральної шкоди
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21.06.2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди-відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01.02.2022 року Рішення Хмельницького міськрайонного суду скасовано та ухвалено нове рішення. Вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, грошові кошти в сумі 310 000 гривень.
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі № 686/14502/21 за період з 22.08.2022 року по 29.08.2022 в розмірі 3000000 гривень.. На обґрунтування своїх вимог вказав, що моральна шкода, завдана йому, полягає у порушенні прав на справедливий суд. Позивач змушений звертатись до суду з метою захисту прав. Держава несе відповідальність за виконання остаточного рішення суду. Факт, з яким закон пов'язує наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, є порушення права позивача на судовий захист невиконанням рішення суду.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством України в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету-в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. Постановою КМУ від 03.08.2011 року №845 п.3. виконання проводиться на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства. Виконання рішення здійснюється за рахунок бюджетної програми КПКВК3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами». Виконавцем даної програми є Державна казначейська служба України, яка відкриває відповідний бюджетний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Казначейство неодноразово зверталося до Міністерства фінансів України з метою визначення обсягу коштів на виконання рішення суду: лист від 06.09.2021 року, №5-05-1-05/18417, від 06.10.2021 №5-05-1-05/20584, від 04.11.2021 №5-05-1-05/22805. Державною казначейською службою України вжито всіх можливих заходів, спрямованих на виконання рішення суду у справі№686/14502/21.
Позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна при невиконанні рішення суду у справі №686/14502/21 за період з 22.08.2022 року по 29.08.2022 року.
ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки.
Зважаючи на викладене, законодавчо встановлений порядок відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 15, 81, 258, 354 ЦПК України суд ,
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Держави Україна, про відшкодування моральної шкоди у розмірі три мільйони гривень, завданої невиконанням рішення суду у справі №686/14502/21 за період з 22.08.2022 року по 29.08.2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.Заочне рішення може бути переглянуте Хмельницьким міськрайонним судом Хмелььницької області за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач:Держава Україна.
Суддя: Чевилюк З.А.