Справа № 605/395/22
Іменем України
"15" грудня 2022 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Горуц Р.О.
за участю:
секретаря судового засідання Моспанко Р.І.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, підтримання нею позовних вимог та прохання про розгляд справи у її відсутності викладено у поданій суду заяві, що не суперечить вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Визнання відповідачем позову та прохання про розгляд справи у його відсутності, викладено у адресованому суду клопотанні, яке долучено до матеріалів справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 29 жовтня 1998 року у Сільцівській сільській раді Підгаєцького району Тернопільської області, було зареєстровано шлюб, актовий запис №09.
Від даного шлюбу у сторін є четверо неповнолітніх дітей, а саме: дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За час спільного проживання, подружнє життя між сторонами не склалось, їх шлюб носить формальний характер, подружні відносини між ними припинено, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити інтересам позивача, а тому вона просить розірвати шлюб між ними.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Валліанатос та інші проти Греції" від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: "Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є "живим" документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя".
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Фернандес Мартінес проти Іспанії" (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: "Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні".
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч.1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
У відповідності до ст.112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття "приватного та сімейного життя" ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа "Пек проти Сполученого Королівства" від 28.01.2003 року, заява №44647\98).
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
В силу ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
За наведених вище обставин, суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність малолітніх дітей, а також й те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, враховуючи інші обставини життя подружжя, дійшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В даній справі відповідачем до початку її розгляду по суті, позовні вимоги про розірвання шлюбу визнано повністю, а тому суд вважає за необхідне, повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, тобто в сумі 496 гривень 20 копійок.
Інших 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду, тобто в сумі 496 гривень 20 копійок, стягнути на її користь, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, із відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 142, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 105, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який 29 жовтня 1998 року зареєстрований у Сільцівській сільській раді Підгаєцького району Тернопільської області, актовий запис №09.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 Сільцівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 Сільцівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 496,20 грн.
Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительці АДРЕСА_1 Сільцівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду згідно повідомлення від 14 листопада 2022 року, в сумі 496 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_1 Сільцівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №492 від 29 лютого 2008 року, АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 Сільцівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий: Р. О. Горуц