14 грудня 2022 року Справа № 480/5423/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/5423/22 за позовом Виконувача обов'язків керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави до Виконавчого комітету Шосткинської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Виконувач обов'язків керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Шосткинської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 29.12.2021 № 421;
- зобов'язати Виконавчий комітет Шосткинської міської ради розглянути в порядку, передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання щодо забезпечення безкоштовним харчуванням учнів 5-11 класів з сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади, що розташовані в місті Шостка.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області за результатами вивчення дотримання прав дітей при організації харчування дітей в закладах середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади було встановлено, що виконавчим комітетом Шосткинської міської ради прийнято рішення № 421 від 29.12.2021 «Про організацію харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади у 2022 році». Однак, дане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не передбачає пільгові умови оплати харчування для окремих категорій сімей з дітьми, яким державою надані додаткові гарантії соціального захисту.
Зазначає, що вищевказане рішення в частині визначення різного розміру плати за харчування дітей в закладах загальної середньої освіти, в залежності від місця знаходження навчального закладу, є дискримінаційним та винесене з порушенням норм чинного законодавства України.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм правом щодо надання відзиву на позов не скористався, жодних причин не подання відзиву суду не надав, а тому відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, суд кваліфікує позицію відповідача у справі як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області за результатами вивчення дотримання прав дітей при організації харчування дітей в закладах середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади було встановлено, що виконавчим комітетом Шосткинської міської ради прийнято рішення № 421 від 29.12.2021 «Про організацію харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади у 2022 році».
У п. 5 вищевказаного рішення, яким затверджено порядок організації харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади у 2022 році для учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» зазначено: "Звільнити від оплати за харчування учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти з сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» з 01.01.2021 по 31.12.2022 на 80 % від вартості харчування із розрахунку 28,00 грн. в день на 1 учня згідно з додатком 5." (а.с.15-16).
Вважаючи, що п. 5 вищевказаного рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не передбачає пільгові умови оплати харчування для окремих категорій сімей з дітьми, яким державою надані додаткові гарантії соціального захисту, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Згідно ст. 19 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про повну загальну середню освіту» харчування учнів у закладах освіти здійснюється відповідно до Закону України Про освіту» та інших актів законодавства.
Відповідальність за організацію харчування учнів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, додержання вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів покладається на засновників та керівників відповідних закладів освіти. Норми та порядок організації харчування учнів у закладах освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивні класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Частиною 3 ст. 56 Закону України «Про освіту» встановлено, що органи - державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», дітей з числа осіб, визначених у статтях 10 та 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти.
Питання організації харчування дітей в навчальних закладах, у тому числі обов'язок забезпечити таке харчування за кошти місцевих бюджетів для дітей з дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», врегульоване Порядком організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що засновник (засновники) закладів освіти забезпечують безоплатне гаряче харчування в державних і комунальних закладах освіти за рахунок коштів відповідних бюджетів відповідно до встановленого в закладі освіти режиму (кратності) харчування для: дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах); дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»; учнів закладів освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які с особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, що проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів; дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.
Таким чином, норми зазначених законодавчих та нормативно-правових актів враховують всі категорії дітей, які мають право на безкоштовне харчування, у тому числі дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», а органи місцевого самоврядування мають забезпечувати безкоштовним харчуванням дітей такої категорії та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.
З матеріалів справи судом встановлено, що в рішенні виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 421 від 29.12.2021, яким затверджено порядок організації харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади у 2022 році для учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», замість забезпечення безкоштовним харчуванням, передбачено звільнення на 80% від вартості харчування дитини у закладах загальної середньої освіти громади, які розташовані в місті.
Також зазначеним рішенням передбачено звільнення від оплати за харчування на 100 % виключно учнів закладів загальної середньої освіти, які розташовані в сільській місцевості та отримують допомогу.
Таким чином, рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 421 від 29.12.2021 «Про організацію харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади у 2022 році» не відповідає вимогам ст. 20 Закону України «Про повну загальну середню освіту», ст. 56 Закону України «Про освіту», п. 4 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305 та порушує гарантоване чинним законодавством право на безкоштовне харчування дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти громади, які розташовані в місті.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть встановлювати різний розмір оплати харчування дітей залежно від їх місця проживання, оскільки такими рішеннями порушується принцип рівності та доступності освітніх послуг.
Конституційний Суд України у рішенні від 04.03.2004 у справі № 5-рп/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. 3 ст. 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних комунальних навчальних закладах» (справа про доступність і безоплатність освіти) зазначив, що освіта визначається однією з пріоритетних сфер соціально-економічного, духовного та культурного розвитку суспільства. Фінансування загальної середньої освіти залежить від форми власності навчального закладу, обов'язок фінансування якого покладається на власника (засновника). За результатами розгляду конституційного подання Конституційний суд України вирішив, що доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених ст. 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналізуючи викладене, чинними конституційними та законодавчими нормами прямо заборонено диференціювати оплату за харчування дітей у навчальних закладах залежно від місця їх проживання.
Держава, в даному випадку в особі органу місцевого самоврядування, забезпечує доступність і безоплатність загальної середньої освіти в державних і комунальних закладах загальної середньої освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу загальної середньої освіти, піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей.
З метою забезпечення прав дітей на доступність та безоплатність загальної середньої освіти, законодавчо встановлені вимоги щодо безкоштовного харчування окремих категорії дітей у закладах загальної середньої освіти. Забезпечення реалізації державної політики з цих питань покладена на органи місцевого самоврядування.
Водночас, невжиття заходів відповідачем щодо встановлення безкоштовного харчування для дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», у закладах загальної середньої освіти не сприяє належній організації державної політики в галузі загальної середньої освіти в даному регіоні, спрямовану на підвищенні соціальний захист дітей даної категорії, забезпечення їх права на доступність та безоплатність загальної середньої освіти, а тому вбачаються порушення інтересів держави у даному спорі.
Таким чином, оскаржуване рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради порушує інтереси держави в частині суперечності та невідповідності законам України, якими держава визначила та взяла на себе гарантовані зобов'язання щодо забезпечення громадян України рівними правами на здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти, а спірне рішення органу місцевого самоврядування порушує цей принцип.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, тому за вказаних умов вбачаються підстави для вжиття заходів органами прокуратури шляхом пред'явлення позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України віл 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.
У даному випадку підставою для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави є порушення інтересів держави у соціальній та освітній галузі щодо забезпечення наданих нею гарантій на доступність та безоплатність освіти, забезпечення за рахунок держави в особі органів влади та місцевого самоврядування соціального захисту дітей, визначених в Основному законі. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання гарантування соціального захисту та здобуття загальної середньої освіти усіма громадянами та доступність освіти.
Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 4 Конвенції визначено, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав Держави-учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.
Згідно ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори» встановлено пріоритет норм міжнародного права, відображених у міжнародних договорах, над нормами відповідних актів національного законодавства, зокрема Конвенції ООН про права дитини, яка найповніше захищає права та інтереси дітей.
Тобто, вчинення будь-яких дій (бездіяльності) з боку органів влади усупереч інтересам дітей, буде дискредитувати державу Україна, як гаранта прав дітей з огляду на невиконання нею взятих на себе міжнародних зобов'язань.
Освіта відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про освіту» визнана загальнодержавним пріоритетом.
Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен громадянин має право па освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про повну загальну середню освіту» основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є забезпечення права особи на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують проведення державної політики у сфері охорони дитинства.
Статтею 56 Закону України «Про освіту», чітко визначено категорії дітей, які звільняються від плати за харчування в закладах загальної середньої освіти та встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування забезпечити харчування дітей у комунальних закладах освіти за бюджетні кошти.
Разом з тим, судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 421 від 29.12.2021 «Про організацію харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади у 2022 році», стягується з громадян плата за харчування дітей у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти на території Шосткинської міської територіальної громади, чим порушуються гарантовані державою соціальні гарантії для соціально незахищених верств населення, а відтак не забезпечується належним чином реалізація державної політики в галузі освіти та соціального захисту.
Державою законодавчо встановлено підвищені гарантії соціального захисту окремої категорії сімей з дітьми щодо харчування у державних та комунальних навчальних закладах.
Реалізація державної політики щодо організації безкоштовного та пільгового харчування дітей в закладах освіти покладена відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 56 Закону України «Про освіту», виключно на органи місцевого самоврядування.
Невжиття органом місцевого самоврядування в особі його виконавчих органів заходів до забезпечення прав дітей, які потребують особливого соціального захисту, на безоплатне харчування в закладах загальної середньої освіти, не сприяє належній реалізації державної політики з цих питань на території територіальної громади, а також порушує інтереси держави в тому, що суперечить та не відповідає законам України, якими держава визначила та взяла на себе гарантовані зобов'язання щодо забезпечення пільговим харчуванням соціально незахищених верств дітей.
При цьому орган, уповноважений державою звертатися до суду з позовами про скасування незаконних актів органів місцевого самоврядування у сфері охорони дитинства, забезпечення прав дітей на загальну середню освіту та харчування, відсутній, оскільки ці питання має вирішувати виключно відповідний орган місцевого самоврядування (відповідач у справі), а тому прокурор має законні підстави на звернення до суду із даним позовом.
Таким чином, у даному випадку мова йде про порушення інтересів держави, яке виразилось в незабезпеченні виконавчим органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень реалізації на конкретній території державної політики у сфері освіти та охорони дитинства. Держава взяла на себе зобов'язання і гарантувала через діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідних бюджетів харчування чітко визначених в Законах України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» категорій дітей на безоплатне харчування в навчальних закладах.
У даному випадку відповідач, як уповноважений і визначений в законі орган, що має забезпечити пільгове харчування дітей в навчальних закладів за бюджетні кошти, не виконав відповідних дій, які мав здійснити.
Суд зазначає, що невжиття відповідачем відповідних дій унеможливлює у відповідному населеному пункті реалізацію державної політики щодо соціального захисту дітей та забезпечення безоплатності загальної середньої освіти.
Предметом даного позову є невжиття органом місцевого самоврядування заходів до забезпечення прав дітей, які потребують особливого соціального захисту, на безоплатне харчування в закладах загальної середньої освіти, а також належної реалізації державної політики з цих питань на території міської територіальної громади.
При цьому орган, уповноважений державою, звертатися до суду з позовами про скасування незаконних актів органів місцевого самоврядування у сфері охорони дитинства, забезпечення прав дітей на безоплатне харчування в закладах освіти, відсутній, оскільки ці питання має вирішувати виключно відповідний орган місцевого самоврядування.
Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання гарантування соціального захисту, здобуття загальної середньої освіти усіма громадянами та доступність загальної середньої освіти.
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20 зазначив, що особливістю органу місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень, є те, кожен з таких суб'єктів є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування за загальним правилом подаються з такої підстави як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави. При цьому інтереси держави охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема у таких сферах як охорона здоров'я, охорона дитинства, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Діти, як члени громад, мають свої права як особлива група. Право на життя, освіту, охорону здоров'я, на розвиток, на правосуддя, на захист з боку держави тощо.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених доказів, суд дійшов висновку, що п. 5 рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 421 від 29.12.2021 «Про організацію харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади у 2022 році», не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує гарантоване чинним законодавством право на безкоштовне харчування дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти громади, які розташовані в місті, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки судові витрати позивача складаються лише із сум сплаченого судового збору, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Виконувача обов'язків керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави до Виконавчого комітету Шосткинської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 29.12.2021 № 421.
Зобов'язати Виконавчий комітет Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, РНОКПП 04057994) розглянути в порядку, передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання щодо забезпечення безкоштовним харчуванням учнів 5-11 класів з сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються у закладах загальної середньої освіти Шосткинської міської територіальної громади, що розташовані в місті Шостка.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько