14 грудня 2022 року Справа № 480/5787/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо здійснення, підготування та подання до органу, що призначає пенсію (Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, згідно пункту «а» статті 12 Закону, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до органу, що призначає пенсію (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, згідно пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він до 07.09.2017 проходив службу за контрактом у відповідача. Наказом начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.09.2017 №176-ОС його звільнено з військової служби у запас наказом начальника прикордонного загону від 16.08.2017 №161-ОС за п.«а» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з урахуванням п.п.«ї», виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 07.09.2017. У наказі про звільнення зазначено, що для призначення пенсії вислуга років складає - 29 років 05 місяців 03 дні.
Зазначає, що відповідачем протиправно не було підготовлено та подано до органу, що призначає пенсію - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, необхідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років, згідно пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Разом з тим, відповідачем було підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області документи для призначення пенсії відповідно до п.«б» ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з вислуги років в календарному обчисленні 20 років.
Позивач вважає, що дії відповідача порушують його права на отримання справедливої винагороди за роки служби, а тому він звернувся до суду.
Ухвалою суду від 06.09.2022 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (частини 1 статті 2 Закону № 2262). Таким чином необхідною умовою для подання до уповноваженого органу заяви про призначення пенсії є наявність у заявника права на пенсію згідно із Законом № 2262.
Відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, у період з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних років і більше.
При цьому календарний рік це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
Відповідно до наказу начальника відповідача вислуга років військової служби позивача станом на 07.09.2017 становить в календарному обчисленні - 20 років 08 місяців 26 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом «а» ст. 12 Закону №2262.
Також відповідач зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли 23.06.2022 (дата звернення позивача до відповідача з запитом на направлення документів в ПФУ). Разом з тим, Постановою КМУ №119 від 16.02.2022 внесені зміни до Постанови КМУ від 17.07.1992 №393, відповідно до вказаних змін, як зазначає відповідач, зарахування вислуги років на пільгових умовах застосовується виключно для визначення розміру пенсії.
Враховуючи зазначене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 12.10.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника Адміністрації Державної прикордонної служби України про розгляд справи № 480/5787/22 у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 12.10.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника Адміністрації Державної прикордонної служби України про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Позивачем на відзив відповідача було подано відповідь, в якій він зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що згідно витягу з наказу начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.09.2017 №176-ОС позивача, звільненого з військової служби у запас наказом начальника прикордонного загону від 16.08.2017 №161-ОС за п.«а» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахування п.п.«ї», виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 07.09.2017.
Згідно вищезазначеного наказу від 07.09.2017 №176-ОС (а.с.10), вислуга років на день звільнення становить:
- в календарному обчисленні - 20 років 08 місяців 26 днів;
- у пільговому обчисленні - 09 років 09 місяців 28 днів;
- служба в якості робітника - 08 років 08 місяців 07 днів.
Всього для призначення пенсії за вислугу років зазначено - 29 років 05 місяців 03 дні.
Як встановлено Сумським окружним адміністративним судом в рішенні від 26.05.2022 у справі №480/6006/21, після звільнення позивача Адміністрацією Державної прикордонної служби України було підготовлено та направлено пакет документів до ГУ ПФУ в Сумській області разом з поданням Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.10.2017 за №11/ПВ-7604, для призначення пенсії позивачу за вислугу років згідно п. «б» ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У поданні зазначено, що страховий стаж позивача станом на 07.09.2021 для призначення пенсії складає - 29 років 05 місяців 03 днів (заповнюється для призначення пенсії згідно з п. «б» ст. 12 Закону), у т.ч. військова календарна служба - 20 років 08 місяців 26 днів, трудовий стаж - 08 років 08 місяців 07 днів.
На підставі поданих Адміністрацією Держприкордонслужби України документів, ГУ ПФУ в Сумській області призначено пенсію позивачу згідно п.«б» ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з вислуги років - 29 років (календарна 20 років).
У квітні 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням пільгової вислуги років на підставі висновків Верховного Суду у справі №805/3923/18-а.
Однак, ГУ ПФУ в Сумській області листом від 31.05.2021 на подану заяву позивача повідомило, що питання спору у справі №805/3923/18-а полягало не у зарахуванні до календарної вислуги періоду в антитерористичній операції у пільговому обчисленні згідно приписів п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”. У вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку, яким конкретизував, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому, відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача, згідно з розрахунком вислуги років Адміністрації Державної прикордонної служби України, період з 17.03.2014 по 23.10.2014 зараховано у пільговому обчисленні і становить 2 місяці 12 днів.
Позивач, не погодившись з такою відмовою відповідача у проведенні йому перерахунку пенсії, звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі № 480/6006/21, відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У мотивувальній частині вказаного рішення суду зазначено наступне: «Тобто законодавством, у даному випадку саме на Адміністрацію прикордонної служби України покладено обов'язок підготувати і направити документи для призначення пенсії та вирахувати належним чином кількість років для призначення пенсії.
Доказів того, що позивач звернувся до Адміністрації прикордонної служби України із заявою про оформлення належним чином подання, в якому обчислено вислуга років для призначення пенсії відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII (30 років 06 місяців 24дні), матеріали справи не містять. У поданні ж від 12.07.2021, що міситься в матеріалах справи (а.с.32-33), як вже зазначалось вище Адміністрація прикордонної служби України, як орган, який здійснює підрахунок вислуги років для призначення пенсії, зазначило, що вислуга років позивача для призначення пенсії становить 29 років 05 місяців 03днів, у тому числі календарна вислуга років (20 років 08 місяця 26 днів) та служби в якості робітника (08 років 08 місяців 07 днів), тобто без врахування вислуги років у пільговому обчисленні.
Таким чином позивач не позбавлений права звернення до Адміністрації прикордонної служби України із заявою щодо оформлення документів для призначення пенсії відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII. Саме за результатом отриманих документів ГУ ПФУ в Сумській області може буде розглянуто питання щодо призначення пенсії позивачу відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII.»
Вищевикладені обставини встановлено судом з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі № 480/6006/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104484867).
Після прийняття судом вказаного рішення, 23.06.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років для перерахунку пенсії з урахуванням часу проходження служби на умовах, що дають право для пільгового обчислення вислуги.
На вказану заяву відповідач надіслав лист від 11.07.2022, в якому повідомив, що у позивача на день звільнення зі служби (07.09.2017) вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 20 років 08 місяців 26 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, які встановлені пунктом «а» статті 12 Закону №2262, тому в уповноваженого структурного підрозділу відповідача відсутні підстави для підготовки нового подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років на умовах, визначених пунктом «а» статті 12 Закону №2262.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у даній справі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Також, положення статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (в редакції від 22.12.2016, що діяла на момент звільнення позивача зі служби - 07.09.2017), встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Відповідно до абзацу 10 пп. "в" п. 3 вказаної Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, зокрема, на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
З вказаної постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.
Суд зазначає, що відповідач не заперечує наявність у позивача пільгового стажу 09 років 09 місяців та 28 днів, що також встановлено і в наказі начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.09.2017 №176-ОС.
Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга позивача в період його звільнення повинна була бути врахована при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки на той час діяла відповідна редакція Постанови №393.
Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли виключно 23.06.2022 (дата звернення із заявою до відповідача), а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати нову редакцію Постанови №393 від 19.02.2022, яка виключає право позивача на врахування пільгового стажу при призначенні пенсії, на переконання суду є необґрунтованими, оскільки предметом розгляду даної справи є вирішення питання щодо наявності у позивача права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» саме на момент звільнення зі служби, а саме з вересня 2017 року.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи вищевикладене, період часу 09 років 09 місяців 28 днів є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку ст. ст. 12, 17 та ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постанови №393 (в редакції від 22.12.2016), разом із визначеним періодом часу вислуга років позивача для призначення пенсії складає - 29 років 05 місяців 03 дні.
Як наслідок, позивач станом на 07.09.2017 мав вислугу 23 календарних років і більше (20 років 08 місяців 26 днів + 09 років 09 місяців 28 днів).
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов до висновку, що основним актом на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Також Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для звернення до Пенсійного фонду України для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Системний аналіз викладених положень Порядку №3-1 дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем, відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України, викладену в листі від 11.07.2022 щодо здійснення, підготування та подання до органу, що призначає пенсію (Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, згідно пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00034039) підготувати та подати до органу, що призначає пенсію (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) необхідні документи для призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, згідно пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько