Справа №336/6973/22
Провадження № 2-о/336/312/2022
14 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання: Бублій Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту смерті особи -
Заявник звернувся до суду з заявою, поданою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт смерті: ОСОБА_2 , місце смерті: АДРЕСА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначив, що він є рідним сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кам'янка (зареєстрована в селі Красне) Куп'янського району Харківської області за таких обставин: Ішемічна хвороба серця, діфузійний кардіосклероз. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій не можливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту смерті необхідно для отримання свідоцтва про смерть.
Ухвалою суду від 13.12.2022 заяву було залишено без руху. Ухвалою від 14.12.2022 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні заяви наполягає.
Представник заінтересованої особи - Шевченківського районного ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Пунктом восьмим ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Частиною 1 ст.315 ЦПК України визначено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом. Так, відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи, а згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Як передбачено ч.1, 2 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до роз'яснень, наданих в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Судом встановлено та перевірено матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Шаповалівка Дворічанського району Харківської області, будучи зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_5 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.04.1996 року Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, довідкою від 21.09.2002 №2302-5002155245 про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.05.1956, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 02.04.1996 року Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Піщанка Дворічанського району Харківської області відповідно до штампу Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
17.12.2002 у Виконкомі Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області ОСОБА_2 склала заповіт, що підтверджується копією відповідно до документу, долученою до заяви.
Згідно Довідки про причину смерті, виданої 12.04.2022 Комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області, ОСОБА_2 у віці 96 років померла від Ішемічної хвороби серця, Дифузний кардіосклероз.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 27.04.2022 Виконавчим комітетом Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженка села Піщанка Дворічанського району Харківської області у віці 96 років померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Красне Куп'янського району Харківської області.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України № 7168 від 15.03.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 року на період з 26 березня ще на 30 днів, тобто до 24 квітня включно.
Крім того, Указом Президента України № 259/2022 від 22.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-IX від 21.04.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Також, Законом України № 2263 від 22.05.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 17.05.2022 з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Крім того, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022р. № 2738-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, було внесено зміни до Переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до якого станом на дату смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) село Кам'янка (Красне) Куп'янського району Харківської області входило до переліку вищевказаних громад.
Заявнику Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті матері, оскільки на підтвердження факту її смерті надано документ, виданий на території, на якій наразі невідомо на яких правових підставах здійснюється діяльність медичного закладу на тимчасово окупованій території, тому документи видані від імені цього закладу само по собі не є підставою для вчинення актового запису.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
До того ж, відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Частиною другою статті 319 ЦПК України визначено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 (з наступними змінами), визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Вказані вище нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на тимчасово окупованій території, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті в позасудовому порядку.
Як встановлено судом, подія смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відбулася ІНФОРМАЦІЯ_1 на території села Кам'янка (Красне) Куп'янського району Харківської області, тобто частині України, яка розташована у районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточені (блоковані), відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточені (блоковані), затвердженого Наказом міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (з подальшими змінами).
Даючи оцінку допустимості у даній цивільній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується вимогами міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, які визначають, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 9 цього Закону, встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню у межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії», «Іласку та інші проти Молдови та Росії»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. В контексті цього не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи зазначений висновок у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це ставило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Отже, встановлюючи наявність факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відбулася ІНФОРМАЦІЯ_1 на території села Кам'янка (Красне) Куп'янського району Харківської області, суд вважає за можливе прийняти в якості належного та допустимого доказу Довідку Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області від 12.04.2022, відповідно до якої ОСОБА_2 у віці 96 років померла від Ішемічної хвороби серця, Дифузний кардіосклероз.
З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 , необхідне заявнику для забезпечення встановленого в Україні правового порядку регулювання правових наслідків смерті фізичної особи. В даному випадку заява до суду подана сином померлої - ОСОБА_1 , що відповідає вимогам ЦПК України. Слід зазначити, що судом враховані норми ст. 317 та п. 9 ст. 10 ЦПК.
З урахуванням наведеного вище, враховуючи засади добросовісності, справедливості і розумності регулювання цивільно-правових відносин, а також досліджені у судовому засіданні письмові докази та оцінюючи їх у сукупності,суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Піщанка Дворічанського району Харківської області, яка відповідно до штампу Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заява підлягає частковому задоволенню, оскільки місцем смерті є останнє зареєстроване місце проживання померлої особи.
Доказів того, що померла ОСОБА_2 на час смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 , заявником не надано.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог заяви, а саме про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка на час смерті згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 02.04.1996 року Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, відповідно до штампу Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи те, що військова агресія Російської Федерації проти України розпочалася 24.02.2022, і наразі чинним законодавством України не встановлений порядок набрання рішенням у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій ведуться бойові дії законної сили, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України визначити, що рішення про встановлення факту смерті особи на території, де ведуться воєнні (бойові) дії/перебувають у тимчасовій окупації/оточені (блоковані), підлягає до негайного виконання.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 317, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити частково.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка на час смерті згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 02.04.1996 року Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області, відповідно до штампу Кам'янської сільської ради Дворічанського району Харківської області, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допустити негайне виконання рішення суду.
Оскарження не зупиняє його виконання.
Копію рішення негайно надіслати до Шевченківського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 , місце проживання (згідно довідки ВПО): АДРЕСА_5 .
Заінтересована особа: Шевченківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд.64.
Суддя: Н.С. Звєздова