1-кс/130/482/2022
130/1833/22
Іменем України
15.12.2022 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше неодноразово судимого, непрацюючого,
- підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022020130000258 від 01 серпня 2022 року,
Слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, погодженим з прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він 31.07.2022 в період часу з 14:00 год. по 15:00 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , побачив на столі в одній із кімнат мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10 С 4/64 GB», який належить ОСОБА_7 , та, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, з метою заволодіння чужим майном для власного збагачення за рахунок чужої власності, шляхом вільного доступу викрав зі столу мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10 С 4/64 GB», вартість якого, який згідно висновку експерта № 5352/22-21 від 16.08.2022 становить 4428 гривень, після чого залишив місце події та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.
05.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального злочину.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, окрім цього, в нього відсутнє постійне місце проживання, законне джерело доходу, відсутнє постійне місце роботи, навчання. Крім того, після повідомлення йому про підозру, за викликами слідчого він не з?являвся, у зв?язку з чим і був оголошений у розшук; незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків чи експертів, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а через те, що ОСОБА_4 , знайомий зі свідками та потерпілою, він матиме можливість здійснювати на них відповідний незаконний вплив; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, на даний час повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
В клопотанні слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян та покладанням обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 заперечили, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Заслухавши всіх учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального злочину обґрунтована органом досудового слідства, приведеними у клопотанні слідчого доказами, зокрема: витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2022, рапортом старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 від 31.07.2022; протоколом про прийняття заяв про кримінальне правопорушеня від 31.07.2022; протоколом огляду від 31.07.2022; протоколом допиту потерпілого від 01.08.2022; протоколами допиту свідка від 01.08.2022 та 29.08.2022; поясненнями від 31.07.2022; протоколом огляду предмета від 29.08.2022; повідомленням про підозру від 05.09.2022; протоколом допиту підозрюваного від 05.09.2022; протоколом затримання особи від 14.12.2022.
Викладені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України є вірогідною і достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів, оскільки вказані вище докази з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а питання про оцінку вищенаведених доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального злочину не входить до компетенції суду на даному етапі провадження.
В судовому засіданні встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_4 відсутнє постійне місце проживання, законне джерело доходу, постійне місце роботи, навчання, раніше судимий, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яким передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, також відповідно до вимоги про судимість відносно підозрюваного ОСОБА_4 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, крім того на розгляді в Могилів-Подільському РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває ще одне кримінальне провадження за ч.4 ст. 185 КК України. Також він перебував у розшуку та відповідно до ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09.12.2022 судом надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу. Ці обставини, характеризують його як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризику вчинення інших злочинів, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи експертів, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відтак, під час судового розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний може вчинювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 11 лютого 2023 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Керуючись ст.ст. 176,178,186,193,194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання 14 грудня 2022 по 11 лютого 2023 року включно.
Визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян - 51 780 (п'ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят) грн.
Підозрюваний/заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя