Справа № 420/17904/22
14 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, стягнення шкоди, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ОСОБА_1 щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по продовольчій службі тилу логістики на загальну суму 14415 грн. 30 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 30 коп.);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 14415 грн. 30 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 30 коп.) по продовольчій службі тилу логістики, яка встановлена службовим розслідуванням за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2019 року № 103.
Одержавши позовну заяву, суд з'ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.
По-перше, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Так, згідно зі змістом заявлених позовних вимог, позивач просить, зокрема, визнати протиправними дії ОСОБА_1 щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по продовольчій службі тилу логістики на загальну суму 14415 грн. 30 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 30 коп.).
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Також, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Проте, позивачем не зазначено, яким законом визначена можливість звернення до адміністративного суду до відповідача - фізичної особи з вимогою про визнання протиправними дій.
По-друге, позивачем до позовної заяви доданий примірник адміністративного позову з додатками стороні по справі.
Проте, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Позивачем доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів до позовної заяви не доданий.
Отже, вимоги ч. 2 ст. 161 КАС України позивачем не виконані.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що фактичне подання разом із позовною заявою копії позовної заяви та доданих до неї документів не спростовує встановлену судом обставину невиконання позивачем в даному випадку вимог ч. 2 ст. 161 КАС України.
По-третє, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача до позовної заяви додано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій останній, керуючись ч. 1 ст. 121 КАС України, просить суд поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів за завдання матеріальних збитків про що постановити ухвалу, з таких підстав:
- особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого не було із об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 в у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог;
- також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування;
- в Рекомендаціях від 02.03.2022, прийнятих РСУ, зазначено таке « 6. Виважено підходити до питань, пов'язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану». Таким чином, РСУ фактично визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Про поновлення процесуальних строків під час війни Голова Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив таке: «Воєнний стан є поважною причиною пропуску строків, але кожен суддя буде оцінювати цю причину індивідуально в межах справи, яка розглядатиметься». Таким чином, воєнний стан є однією із вагомих причин, що береться до уваги під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків, проте кожен випадок індивідуальний та остаточне рішення за результатом оцінки всіх обставин приймає суд.
До заяви про поновлення пропущеного процесуального строку додано, зокрема, копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092 «Про результати службового розслідування».
У змісті позовної заяви позивачем зазначено, зокрема:
- під час проходження військової служби відповідач завдав державі в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду в розмірі 14 415 грн. 30 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 30 коп.) по продовольчій службі тилу логістики. Даний факт було встановлено службовим розслідуванням за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2019 року № 103;
- відповідно до ст. 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Належність такої категорії правовідносин, до спорів, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби встановлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц, у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі № 520/10571/2020 тощо.
Водночас приписами Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», на який посилається позивач, не визначено строків звернення до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди.
Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі № 520/10571/2020.
Отже, позиція позивача щодо трирічного строку звернення до суду з даним позовом - є помилковою.
Крім того, жодних доказів на доведення наведених у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку обставин, зокрема, що строк було пропущено в зв'язку із тим, що: особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого не було із об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 в у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог, - позивачем у заяві не зазначено та до неї не додано.
Також, позивачем не наведено жодних доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом після видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092 «Про результати службового розслідування», яким встановлено, що даний строк було пропущено в зв'язку із неналежним виконанням начальниками юридичної служби своїх функціональних обов'язків.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, зазначила, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Позивачем не наведено жодних конкретних доводів та не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, в тому числі щодо зазначених позивачем загальних обставин, що перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог, тощо.
Частиною 3 статті 120 КАС України «Обчислення процесуального строку» встановлено, що строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно, днем подання позову є день безпосереднього подання позовної заяви в суд першої інстанції або здачі його на пошту чи передачі іншими відповідними засобами зв'язку.
Даний позов подано до суду 09.12.2022 року.
З встановленого вбачається, що позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, та подана позивачем заява про поновлення пропущеного процесуального строку - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно вказані у заяві підстави - є неповажними.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду, разом із копіями для інших учасників справи:
- письмового зазначення, яким законом визначена можливість звернення до адміністративного суду до відповідача - фізичної особи з вимогою про визнання протиправними дій або письмового узгодження змісту позовних вимог у зазначеній частині з наведеними положеннями КАС України щодо предмету спору та повноважень суду при прийнятті рішення, з дотриманням відповідних вимог ст.ст. 160, 161 КАС України;
- доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- письмового зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Визнати підстави, вказані представником позивача у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, - неповажними.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, стягнення шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд роз'яснює, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова