2/130/830/2022
130/1675/22
"08" грудня 2022 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Грушковської Л.Ю.,
за участі секретаря Шпак А.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Балагурак В.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.06.2011 року в розмірі 14189,31 грн, а також стягнути витрати по сплаті судового збору. Позовні вимого обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 06.06.2011 року. Позичальник при підписані анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Банком на підставі договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом 300 грн, який в подальшому збільшився до 17000 грн. В свою чергу, ОСОБА_3 підписавши вищевказану заяву, зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договором. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла. Станом на дату смерті позичальника заборгованість перед банком за кредитним договором б/н від 06.06.2011 року становить 14189,31 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 14189,31 грн.
На думку банку спадкоємцями померлої є відповідачі, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. До спадкоємців померлої позичальниці позивачем 12.09.2021 року було направлено лист-претензію з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, однак ніяких дій з боку відповідачів вчинено не було, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Одночасно з позовною заявою представник позивача подала клопотання про витребування доказів. Представник позивача ОСОБА_4 просила суд розглянути дану справу без її участі, розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 08.09.2022 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Цієюж ухвалою клопотання представника задоволено, зобов'язно територіальний орган, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізиних осіб (Центру надання адміністративних послуг у місті та/або сільської ради), компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальника ОСОБА_3 : довідку про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано Жмеринську районну державну нотаріальну контору надати копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 07.11.2022 року ухвалено перейти до розгляду цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням сторін).
Представник позивача ОСОБА_4 надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд розглянути дану справу без її участі
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги не визнає в повному обсязі так, як після смерті матері спадщину не приймала, просила розгляд справи проводити у її відсутність
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі так, як прийняла спадщину після покійної матері ОСОБА_3 .
Заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які представник позивача посилається, як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 06.06.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк. В заяві зазначено, що ОСОБА_3 ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, правилами користування, основними правилами обслуговування і кредитування. (а.с. 32).
Відповідно до довідки АТ «КБ ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_3 . Старт карткового рахунку 06.06.2011 року та встановлено кредитний ліміт 300 грн, надалі розмір кредитного ліміту поступово збільшувався, та на 21.08.2018 року становив 17000 грн, після чого зменшився, та станом на 22.12.2020 року становив 0 грн. (а.с. 31 ).
Згідно з наданим АТ «КБ «Приватбанк» розрахунком заборгованість ОСОБА_3 станом на день смерті перед банком становить 14189,31, з яких: 14189,31 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с. 9-20).
Відповідно до виписки АТ «КБ «Приватбанк» (а.с.21-30) за договором № б/н за період з 06.06.2011 по 21.01.2022, на рахунок ОСОБА_3 в останнє 12.01.2021 року здійснювалось поповнення карткового рахунку на суму 247,56 грн., сума залишку після чого становила «- 14189,31 грн» (а.с. 21-30).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.12.2020 року виданого Виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 59 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 206 (а.с. 68).
19.07.2021 року позивачем до Жмеринської міської державної нотаріальної контори направлено претензію до кредитора про включення кредитної вимоги позивача в спадкову масу (а.с.70).
31.08.2021 року позивачем до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено листи-претензії з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором укладеним між позивачем та спадкодавцем (а.с72,73).
На виконання вимог ухвали суду від 08.09.2022 року відділом формування та ведення РТГ управління «ЦНАП» Жмеринської міської ради надано відомості про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 97).
28.09.2022 року на виконання ухвали суду від 08.09.2022 року завідувач Другої жмеринської державної нотаріальною контори Мельничук А. надала копію спадкової справи 123/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Згідно з якою встановлено, що ОСОБА_2 01.04.2021 року подала заяву нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої матері та прийняла спадщину (а.с.101-122).
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов'язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред'явлених до нього вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Зазначена норма не встановлює певного порядку пред'явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов'язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов'язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.
При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.
Таким чином, пред'явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням частини другої статті 1281 ЦК України.
На відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 620/136/17.
Слід зауважити, що згідно положення ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Крім того, відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування).
Верховний Суд в постанові від 26.10.2022 в справі № 336/437/21 дійшов наступного висновку з урахуванням предмету спору у зазначеній справі, до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом і в постановах від24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20, 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач не виконала свого процесуального обов'язку по доведенню відсутності успадкованого майна загальною вартістю 14189,31 грн.
Відповідно до ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.
Відповідно до статті 5ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
Таке розуміння права кредитора на обрання ефективного способу захисту не порушуватиме прав та інтересів спадкоємців, оскільки завжди в основі вирішення питання про прийняття спадщини лежить вольовий акт, пов'язаний із наміром спадкоємця прийняти спадщину.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору. Таке відповідає усталеній практиці Верховного Суду викладеній зокрема в постанові від 25.04.2018 у справі № 645/3265/13-ц, постанові від 23.05.2018 у справі № 645/3265/13-ц.
Підсумовуючи наведене слід зазначити, що відповідач ОСОБА_1 з заявою в межах шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини не зверталась. Отже вона не прийняла спадщину, та не може відповідати за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_3 . Виходячи з цього в позовних вимогах до ОСОБА_1 слід відмовити.
Враховуючи доведеність факту наявності кола спадкоємців, а саме ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті матері, яка несе відповідальність перед кредитором та безумовне визнання нею позовних вимог суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» до спадкоємиці боржника про стягнення боргу.
Суд вважає, що позов належить задовольнити, так як відповідач позов визнав повністю та визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Питання про судові витрати необхідно вирішити в порядку передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого ним при подачі позову. Решта 50 відсотків судового збору, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_3 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 червня 2011 року в сумі 14189 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_3 , МФО 305299 також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.
Повернути з Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_3 , МФО 305299 з державного бюджету 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. судового збору.
В позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя