Справа № 420/18203/22
15 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення за період невиходу на службу та за невідпрацьований час у місяці звільнення у розмірі 7846,26грн.
Разом із позовною заявою Департаментом патрульної поліції надано до суду клопотання про поновлення строку для подання позову .
В обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку звернення представник позивача вказав, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (працівником якого є представник Департаменту патрульної поліції) було вимушене евакуюватись до м. Миколаєва, де у подальшому здійснювало свою діяльність. У період з червня по грудень 2022 року будівля де тимчасово базувалось управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції двічі зазнала ракетних ударів. Внаслідок чого управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції певний час не могло здійснювати свою діяльність, оскільки працівники були залучені до ліквідації наслідків цих обстрілів, а у подальшому ще певний час тривали заходи з відновлення комунікацій у вказаній будівлі. Позивач, посилаючись на специфіку завдань, які наявні перед особовим складом органів поліції в період дії воєнного стану, зокрема залучення особового складу до заходів направлених на забезпечення територіальної цілісності територій України, підтримання безпеки та правопорядку в умовах воєнного стану, а також враховуючи факти, що викладені вище вказав, що не мав змоги скористатись свої правом на подання позову.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до позовної заяви документів, остаточний розрахунок з позивачем проведений 11.06.2022р., отже місячний строк звернення до суду з цим позовом обраховується саме з цієї дати, і такий строк сплинув 12.07.2022р. В свою чергу, позивач звернувся із даним позовом 14.12.2022р., тобто із порушенням спеціального місячного строку на звернення до суду із даними вимогами.
Так, у цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього зобов'язання щодо зайво виплаченого грошового забезпечення за період невиходу на службу та за невідпрацьований час у місяці звільнення.
Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 і неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 24 грудня 2019 року у справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року у справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19 та від 01 липня 2020 року у справі №400/1758/19, від 13 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.001192, від 19 листопада 2020 року у справі №400/2654/19, від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19, від 21 січня 2021 року у справі №520/1559/2020 та від 28 січня 2021 року у справі №520/6265/2020, від 28 квітня 2022 року у справі №420/9196/20.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права” (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції” (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи “Скордіно проти Італії”, “Ятрідіс проти Греції”).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Аналізуючи обставини справи, що розглядається, враховуючи послідовність дій позивача щодо реалізації свого права у доступі до правосуддя і, насамперед, для забезпечення права на справедливий суд, що є елементом принципу верховенства права, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, - відсутні.
Частиною 1 статті 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257-261 КАС України, суддя,-
Поновити Департаменту патрульної поліції строк звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення.
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення за період невиходу на службу та за невідпрацьований час у місяці звільнення у розмірі 7846,26грн.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Танцюрою К.О.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра