Справа № 420/3991/22
06 грудня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Донець В.Р.,
представника позивача Дишко Ю.В,
представника відповідача Хайнак В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сума заборгованості у розмірі 616088,40 грн., а саме з земельного податку з фізичних осіб на суму 616088,40 грн. на бюджетний рахунок UA768999980334199813000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл../м. Одеса.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ФОП ОСОБА_1 є платником податків та перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області. Відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованих карток платника податку, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по земельному податку з фізичних осіб становить розмірі 616088,40 грн., яка виникла в результаті винесених податкових повідомлень-рішень. Відповідно до вимог ст. 59 ПК України, у зв'язку з несплатою зобов'язання була сформована податкова вимога, яка була направлена на адресу відповідача. Однак, заборгованість відповідачем не сплачено.
Від відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що є платником єдиного податку та йому не заборонено використовувати майновий комплекс із земельною ділянкою у господарській діяльності. При цьому, рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлено, що приміщення та будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 168-г, 168-в/б, 168-г/в є гуртожитком.
Представником позивача до суду надано письмові пояснення, в яких представник позивача просить задовольнити позов та зазначає, що податкова заборгованість виникла на підставі прийняття податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржені. ОСОБА_1 нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2020, 2021 роки за земельні ділянки з кадастровими номерами, цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва. Документи про зміну цільового призначення щодо використання земельних ділянок для експлуатації при здійсненні підприємницької діяльності суб'єктом господарювання до податкового органу не надходило.
Відповідачем до суду надано пояснення, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що його зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , знаходження об'єктів нерухомості та земельних ділянок з яких ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність - АДРЕСА_1 . Однак, у встановленому законом порядку він не отримував податкові повідомлення-рішення. При цьому, рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлено, що приміщення та будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 168-г, 168-в/б, 168-г/в є гуртожитком, та використовує земельні ділянки для проведення господарської діяльності.
Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22 березня 2022 року занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 23 травня 2022 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області облікову картку платника податку ФОП ОСОБА_1 починаючи з грудня 2018 року (дати винесення податкової вимоги № 40539-51 від 04.12.2018 року) по дату звернення до суду, а також облікову картку платника податку ФОП ОСОБА_1 та довідку про наявність чи відсутність податкового боргу станом на дату розгляду справи, та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів.
Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 09 листопада 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
21 серпня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 242187-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 11986,33 грн., податкове повідомлення-рішення № 242202-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 18449,11 грн., податкове повідомлення-рішення № 242201-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 20931,35 грн., податкове повідомлення-рішення № 242200-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22273,10 грн., податкове повідомлення-рішення № 242199-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 20640,64 грн., податкове повідомлення-рішення № 242198-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 19835,59 грн., податкове повідомлення-рішення № 242197-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 21087,89 грн., податкове повідомлення-рішення № 242196-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 19365,97 грн., податкове повідомлення-рішення № 242195-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 8810,85 грн., податкове повідомлення-рішення № 242194-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 18024,22 грн., податкове повідомлення-рішення № 242193-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 20528,83 грн., податкове повідомлення-рішення № 242192-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 18024,22 грн., податкове повідомлення-рішення № 242191-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22250,74 грн., податкове повідомлення-рішення № 242190-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 21557,50 грн., податкове повідомлення-рішення № 242189-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22250,74 грн., податкове повідомлення-рішення № 242188-5105-1554, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 22027,12 грн. (а.с. 36-38 т. 1).
02 квітня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 1536162-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 21557,50 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536161-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22027,10 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536160-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 11986,30 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536165-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 21087,90 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536164-24-03-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 19366,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536163-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22250,70 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536168-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22273,10 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536167-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 20640,60 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536166-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 19835,60 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536171-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 22250,70 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536170-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 18449,10 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536169-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 20931,40 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536173-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 20528,80 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536172-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 18024,20 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536175-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 8810,85 грн., податкове повідомлення-рішення № 1536174-2403-1553, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік у розмірі 18024,20 грн. (а.с. 29-34 т. 1).
З метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ф» від 04 грудня 2018 року № 40539-51, яка була надіслана на адресу ОСОБА_1 (а.с. 15 т. 1).
Після направлення ОСОБА_1 податкової вимоги форми «Ю» від 04 грудня 2018 року № 40539-51, сума податкового боргу змінювалась, але податковий борг не був погашений, у зв'язку з чим податкова вимога додатково відповідачу не надсилалася.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п. 2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статею 42 Кодексу.
Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2020 року № 242187-5105-1554, № 242202-5105-1554, № 242201-5105-1554, № 242200-5105-1554, № 242199-5105-1554, № 242198-5105-1554, № 242197-5105-1554, № 242196-5105-1554, № 242195-5105-1554, № 242194-5105-1554, № 242193-5105-1554, № 242192-5105-1554, № 242191-5105-1554, № 242190-5105-1554, № 242189-5105-1554, № 242188-5105-1554 направлялись ГУ ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , та були повернуті до податкового органу з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 35-38 т. .).
Податкові повідомлення-рішення від 02 квітня 2021 року № 1536162-2403-1553, № 1536161-2403-1553, № 1536160-2403-1553, № 1536165-2403-1553, № 1536164-24-03-1553, № 1536163-2403-1553, № 1536168-2403-1553, № 1536167-2403-1553, № 1536166-2403-1553, № 1536171-2403-1553, № 1536170-2403-1553, № 1536169-2403-1553, № 1536173-2403-1553, № 1536172-2403-1553, № 1536175-2403-1553, № 1536174-2403-1553 направлялись ГУ ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 , та були повернуті до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 28-34 т. 1).
Однак, як вбачається з матеріалів справи 29.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 змінив адресу місцезнаходження з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 , а також з 01.01.2019 року був взятий на облік в ГУ ДПС в Одеській області (а.с. 14, 16, 17-27 т. 1, 34-35 т. 2).
Тобто, станом на дату прийняття податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2020 року № 242187-5105-1554, № 242202-5105-1554, № 242201-5105-1554, № 242200-5105-1554, № 242199-5105-1554, № 242198-5105-1554, № 242197-5105-1554, № 242196-5105-1554, № 242195-5105-1554, № 242194-5105-1554, № 242193-5105-1554, № 242192-5105-1554, № 242191-5105-1554, № 242190-5105-1554, № 242189-5105-1554, № 242188-5105-1554, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
При цьому, в позовній заяві відповідачем визначено ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця, проте в письмових поясненнях від 22.09.2022 року (вхід. № ЕП/27868/22 від 26.09.2022 року) представник позивача зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті щодо ОСОБА_1 як фізичної особи, землекористувача земельних ділянок.
Інформація щодо того, що податкові повідомлення-рішення прийняті щодо ОСОБА_1 як фізичної особи міститься також в розрахунках земельного податку, наданих представником позивача (а.с. 42-73 т. 3).
В той же час, ОСОБА_1 як фізична особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 165 т. 3).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04.12.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» № 40539-51 (а.с. 15 т. 1).
Однак, з наданих представником позивача документів слідує, що ОСОБА_1 був взятий на облік у ГУ ДФС в Одеській області 01.01.2019 року (а.с. 17 т. 1).
Жодних пояснень щодо вказаних невідповідностей позивачем, суб'єктом владних повноважень, не зазначено.
Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2018 року по справі № 812/41/17 зазначив, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В постанові від 10 червня 2021 року по справі № 826/14316/18 (провадження № К/9901/4565/20) Верховний Суд вказав, що податкова вимога (яка надсилається в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення) повинна бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи; в протилежному випадку, у разі допущення контролюючим органом помилки при відправленні такої вимоги, зокрема, в частині невірного зазначеної адреси платника податків, така вимога вважається неврученою платнику податків, а платник податків - не повідомлений належним чином про наявність податкового зобов'язання.
За таких підстав, оскільки податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу, за якою відповідач не зареєстрований, тому вказані рішення податкового органу вважаються не врученими, а відповідач, ОСОБА_1 , вважається не повідомленим про наявність податкового зобов'язання.
За змістом п.п. 14.1.175, п. 14.1, ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
При цьому, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.
Разом з тим, оскільки податкові повідомлення-рішення направлялись не за місцем реєстрації відповідача та отримані не були, сума заборгованості у розмірі 616088,40 грн., яка заявлена до стягнення, не може вважатися узгодженою та не набула статусу податкового боргу.
В той же час, доводи представника відповідача щодо того, що ОСОБА_1 використовує земельні ділянки для проведення господарської діяльності та не є платником земельного податку з фізичних осіб, а тому прийняті рішення (правочини) є нікчемними, суд не приймає до уваги, оскільки у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань. Оцінка податкового правопорушення, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 року по справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 року по справі № 804/8630/16.
Також, в постанові від 12 липня 2022 року по справі № 160/7345/20 Верховний Суд зазначив, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 616088,40 грн..
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 15 грудня 2022 року.
Суддя О.А. Левчук
.