Справа № 420/17901/22
14 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та стягнення шкоди, завданої державі, -
09 грудня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати дії ОСОБА_1 протиправними, щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди на загальну суму 2 369 грн. 88 коп, завданою отриманням без належної на те правової підстави грошових коштів;
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 суму у розмірі 2 369 грн 88 коп. шкоди завданою отриманням без належної на те правової підстави грошових коштів;
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2481 грн.
судовий розгляд справи проводити за участю представника військової частини НОМЕР_1 та повідомити завчасно про дату, місце та час судового засідання.
Разом з позовною заявою позивачем подані заява про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з позовною заявою.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/17901/22 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), суд дійшов наступних висновків.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Військовою частиною НОМЕР_1 не зазначено місце проживання відповідача, як фізичної особи. Позивач вказує, що дані відомості йому невідомі.
Згідно із ч.3 ст.171 КАС України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
При цьому, оскільки позивачем не вказано останнє відоме місце реєстрації відповідача та дата/рік народження, у суду відсутня можливість звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_1 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) саме особи відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Позивачем не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Разом з адміністративним позовом представником позивача надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій представник просить поновити Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) пропущений процесуальний строк звернення до суду з даним позовом, посилаючись на те, що особовий склад та представники юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого не було із об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 в у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування. Повномасштабне російське вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року та введення воєнного стану, який було продовжено низкою указів Президента України, зокрема й останнім від 12.08.2022 № 573./2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», зумовило розосередження особового складу військової частини НОМЕР_1 за межами території для облаштування оборонних позицій на стратегічних напрямках, на тривалий проміжок часу; зокрема, військовослужбовців юридичної та фінансово-економічної служб. В Рекомендаціях від 02.03.2022, прийнятих Радою суддів України зазначено таке: « 6.Виважено підходити до питань, пов'язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану». Таким чином, РСУ фактично визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Таким чином, воєнний стан є однією із вагомих причин, що береться до уваги під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків, проте кожен випадок індивідуальний та остаточне рішення за результатом оцінки всіх обставин прийматиме суд. Також в заяві зазначено, що інших підстав для поновлення строку та доказів по давності причин пропуску строку, немає.
Суд не вбачає підстав для визнання вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду поважними, з наступних мотивів.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Згідно із ст.12 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З аналізу вказаних норм слідує, що особа притягується до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, вказаною нормою, передбачено строк позовної давноссті, протягом якої особа може бути притягнута до відповідальності, тоді як строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди, зазначеним Законом не встановлені, а встановлені КАС України, а саме ч.5 ст.122.
Таким чином, у спірних правовідносинах строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці та підлягає обчисленню з моменту відмови особи від добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Судом встановлено, що завдана відповідачем шкода в розмірі 2369,88грн. встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира частини №2664 від 25.12.2020 року про те, що не було прийняте рішення за фактом виявлення нестачі.
Тобто, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом.
При цьому, обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску для поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач посилається на неналежне виконання начальником юридичної служби своїх функціональних обов'язків та неможливість з об'єктивних причин організувати позовну роботу, введення воєнного стану в Україні.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених.
У справі “Устименко проти України” (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі ”Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Натомість позивач, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом, не реалізував свого права понад 2 роки та не надав суду докази на підтвердження неможливості такого звернення у найкоротші строки, починаючи з 25.12.2020 року та до введення воєнного стану.
Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, є неповажними для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а подана позивачем заява про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Згідно із ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із приведенням поважних причин, відмінних від тих, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, що надана позивачем,
- уточненої позовної заяви із зазначенням останньої відомої адреси відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративну позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та стягнення шкоди, завданої державі - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Аракелян