15 грудня 2022 р. справа № 400/8/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
провизнання дій протиправними; зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просив суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснювати щорічний (починаючи з 01.01.2018 року) перерахунок пенсії позивачу виходячи з того, що його посадовий оклад, оклад за військовим званням повинні вираховуватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на тарифний коефіцієнт, що відповідає останній займаній в Збройних Силах Україні посаді позивача (34 тарифний розряд) при цьому і додаткові види грошового забезпечення позивача повинні бути перераховані відповідно до справедливо перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо щорічного (починаючи з 01.01.2018 року та у подальшому на 1 січня кожного календарного року) нескладення та неподання до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (з зазначенням у ньому позивача) у зв'язку зі щорічним підвищенням у державі прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати, у залежності від яких перебувають складові грошового забезпечення позивача, які враховуються при перерахунку його пенсії;
3) зобов'язати відповідача розробити та надати до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а позивачу витяги) щорічні Списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (з зазначенням у них позивача) у зв'язку зі щорічним (на 1 січня календарного року починаючи з 01.01.2018 року) підвищенням у державі прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати у залежності від яких перебувають складові грошового забезпечення позивача, які враховуються при перерахунку його пенсії;
4) зобов'язати відповідача перерахувати (починаючи з 01.01.2018 року) та виплатити пенсію позивачу виходячи з того, що його посадовий оклад, оклад за військовим званням повинні вираховуватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на тарифний коефіцієнт, що відповідає останній займаній в Збройних Силах Україні посаді позивача (34 тарифний розряд); при цьому і додаткові види грошового забезпечення позивача повинні бути перераховані відповідно до справедливо перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням;
5) визнати дії відповідача протиправними у тому, що впродовж 2018 року він нараховував та виплачував позивачу лише 50% від загального розміру його пенсії, а впродовж 2019 року - відповідно лише 75%;
6) зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу за 2018 та 2019 роки у повному розмірі (100%) без обмеження її максимального розміру виходячи зі справедливо перерахованих посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх належних додаткових видів грошового забезпечення і індексації, та виплатити позивачу заборгованість, що утворилась;
7) визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати у повному розмірі позивачу боргу, що утворився після перерахунку його пенсії відповідно до рішення суду у справі № 400/655/19;
8) зобов'язати відповідача в найкоротший термін сплатити позивачу залишок боргу, що утворився через неправильне нарахування його пенсії відповідно до рішення суду у справі № 400/655/19;
9) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пенсії позивачу у розмірі 70% від його грошового забезпечення замість 71% відповідно до його вислуги;
10) зобов'язати відповідача перерахувати (з дати призначення пенсії - 17.08.2017 року) та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 71% від його грошового забезпечення, з погашенням боргу, що утворився з дати її призначення;
11) зобов'язати відповідача провести (починаючи з 01.01.2018 року) помісячний розрахунок пенсії позивача без обмеження її максимального розміру з урахуванням щорічного змінення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), та залежних від них додаткових видів грошового забезпечення та індексації з зазначенням вже виплачених сум та сум боргу, що утворився; надати даний розрахунок позивачу;
12) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію на суму боргу, який утворився з 01.01.2018 року через неправильне нарахування його пенсії, у розмірі, що відповідає сумі боргу (сумі щомісячних різниць між розмірами фактично виплаченої та належної (справедливо перерахованої пенсії) помноженому на сумарний коефіцієнт інфляції вирахуваний наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2018 року та доданням до отриманої суми 3% річних на загальну суму боргу;
13) заборонити відповідачу обмежувати максимальний розмір пенсії позивача у ході її перерахунку та виплати починаючи з 01.01.2018 року.
Ухвалою від 12.01.2022 року судом відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати у повному розмірі позивачу боргу, що утворився після перерахунку його пенсії відповідно до рішення суду у справі № 400/655/19 та зобов'язання відповідача в найкоротший термін сплатити позивачу залишок боргу, що утворився через неправильне нарахування його пенсії відповідно до рішення суду у справі № 400/655/19.
В позовній заяві, поданій на усунення недоліків первинного позову, позивач виключив наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пенсії позивачу у розмірі 70% від його грошового забезпечення замість 71% відповідно до його вислуги;
- зобов'язати відповідача перерахувати (з дати призначення пенсії - 17.08.2017 року) та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 71% від його грошового забезпечення, з погашенням боргу, що утворився з дати її призначення;
- зобов'язати відповідача провести (починаючи з 01.01.2018 року) помісячний розрахунок пенсії позивача без обмеження її максимального розміру з урахуванням щорічного змінення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), та залежних від них додаткових видів грошового забезпечення та індексації з зазначенням вже виплачених сум та сум боргу, що утворився; надати даний розрахунок позивачу;
- заборонити відповідачу обмежувати максимальний розмір пенсії позивача у ході її перерахунку та виплати починаючи з 01.01.2018 року.
Ухвалою від 28.01.2022 року суд повернув позовну заяву в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснювати щорічний (починаючи з 01.01.2018 року) перерахунок пенсії позивачу виходячи з того, що його посадовий оклад, оклад за військовим званням повинні вираховуватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на тарифний коефіцієнт, що відповідає останній займаній в Збройних Силах Україні посаді позивача (34 тарифний розряд) при цьому і додаткові види грошового забезпечення позивача повинні бути перераховані відповідно до справедливо перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо щорічного (починаючи з 01.01.2018 року та у подальшому на 1 січня кожного календарного року) нескладення та неподання до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (з зазначенням у ньому позивача) у зв'язку зі щорічним підвищенням у державі прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати, у залежності від яких перебувають складові грошового забезпечення позивача, які враховуються при перерахунку його пенсії;
- зобов'язання відповідача розробити та надати до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а позивачу витяги) щорічні Списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (з зазначенням у них позивача) у зв'язку зі щорічним (на 1 січня календарного року починаючи з 01.01.2018 року) підвищенням у державі прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати у залежності від яких перебувають складові грошового забезпечення позивача, які враховуються при перерахунку його пенсії;
- зобов'язання відповідача перерахувати (починаючи з 01.01.2018 року) та виплатити пенсію позивачу виходячи з того, що його посадовий оклад, оклад за військовим званням повинні вираховуватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на тарифний коефіцієнт, що відповідає останній займаній в Збройних Силах Україні посаді позивача (34 тарифний розряд); при цьому і додаткові види грошового забезпечення позивача повинні бути перераховані відповідно до справедливо перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у тому, що впродовж 2018 року він нараховував та виплачував позивачу лише 50% від загального розміру його пенсії, а впродовж 2019 року - відповідно лише 75%;
- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу за 2018 та 2019 роки у повному розмірі (100%) без обмеження її максимального розміру виходячи зі справедливо перерахованих посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх належних додаткових видів грошового забезпечення і індексації, та виплатити позивачу заборгованість, що утворилась;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію на суму боргу, який утворився з 01.01.2018 року через неправильне нарахування його пенсії, у розмірі, що відповідає сумі боргу (сумі щомісячних різниць між розмірами фактично виплаченої та належної (справедливо перерахованої пенсії) помноженому на сумарний коефіцієнт інфляції, вирахуваний наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2018 року та доданням до отриманої суми 3% річних на загальну суму боргу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 01.01.2018 року йому здійснено перерахунок пенсії відповідно до пункту 1 Постанови № 103. Перерахунок проведено з урахуванням розстрочки, передбаченої пунктом 2 Постанови № 103, згідно якого виплата перерахованої пенсії проводилась у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. На думку позивача, його право на отримання перерахованого розмiру пенсії за перiод з 01.01.2018 року має визначатись та визначається безпосередньо Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262). Позивач вважає, що мав законні сподівання отримати пенсію у збільшеному розмірі після її перерахунку, тож обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 роки, передбачені Постановою № 103, не можуть бути застосовані. Крім того, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. Так, Верховний Суд у рішенні від 06.08.2019 року у справі № 160/3586/19 дійшов висновку, що оскільки скасовано п. 2 Постанови № 103 рішенням від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, то лише з 05.03.2019 року підлягає виплаті 100% від перерахованих сум пенсії. До того ж, 14.08.2019 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою також обмежено виплату пенсії на рівні 75%. Відтак, враховуючи те, що законодавством передбачено розстрочку виплати пенсії особам, які звільнені з військової служби, позовні вимоги щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої Постановами № 103 та 804, є безпідставними. Вимоги позивача щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
З 01.01.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснило перерахунок пенсії позивача. Підставою перерахунку зазначено: Постанова № 103 від 21.02.2018 року.
Відтак, після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі Постанови № 103 застосовано розстрочку виплати підвищення пенсії.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовані статтею 63 Закону № 2262, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (надалі - Постанова № 704).
Відповідно до пункту 10, ця постанова набирала чинності з 01.03.2018 року.
З набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393".
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103.
Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 01.01.2018 року - 50 відсотків;
- з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків;
- з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року (пункт 2 Постанови № 103).
Також Постановою № 103 було внесено зміни до Порядку № 45, зокрема пункт 5 та додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відтак, у зв'язку зі скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами, зокрема, у справах № 2040/7219/18, № 826/3858/18, № 520/8675/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "… питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії", тому право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови № 103 було передбачено Законом № 2262-ХІІ, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном."
У постанові від 06.07.2022 року у справі № 440/4978/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що ним неодноразово наголошувалось, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262 (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Така ж правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі № 520/2098/19.
З огляду на викладене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 року на підставі Закону № 2262, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018 року, а не з моменту набрання 05.03.2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.07.2022 року у справі № 440/4978/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відступу від правових висновків Верховного Суду, КАС України та Закон України "Про судоустрій і статус суддів", не містить.
Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію на суму боргу, який утворився з 01.01.2018 року через неправильне нарахування його пенсії, у розмірі, що відповідає сумі боргу (сумі щомісячних різниць між розмірами фактично виплаченої та належної (справедливо перерахованої пенсії) помноженому на сумарний коефіцієнт інфляції вирахуваний наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2018 року та доданням до отриманої суми 3% річних на загальну суму боргу, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані з здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (надалі - Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (надалі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з ст. 3 Закону № 2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050 визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2050, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі № 240/186/20.
Окрім того, у постанові від 17.09.2020 року у справі № 300/544/19 Верховний Суд дійшов висновку: "... Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу."
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про перерахунок та виплату пенсії, про виплату заборгованості з пенсійних виплат тощо, разом з тим, у справі відсутні відомості, що позивач звертався до відповідача з відповідною заявою про виплату грошової компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати, відповідач у такій виплаті не відмовляв.
Отже, в цій частині вимог слід відмовити.
Позов задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) щодо невиплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в повному обсязі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року та з урахуванням вже виплачених сум.
4. У задоволенні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію на суму боргу, який утворився з 01.01.2018 року через неправильне нарахування його пенсії, у розмірі, що відповідає сумі боргу (сумі щомісячних різниць між розмірами фактично виплаченої та належної (справедливо перерахованої пенсії) помноженому на сумарний коефіцієнт інфляції вирахуваний наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2018 року та доданням до отриманої суми 3% річних на загальну суму боргу - відмовити.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз