Іменем України
14 грудня 2022 р. № 400/13314/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до:Баштанської районної державної адміністрації вул. Героїв Небесної Сотні, 37,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101 Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області в особі Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Баштанської міської ради , вул. Героїв Небесної Сотні, 38,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101,
треті особи:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001,
про:визнання незаконним внесення запису від 30.01.14 № 25161750000002862, зобов'язання вчинити певні дїі,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, до Баштанської районної державної адміністрації, Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області в особі Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Баштанської міської ради із вимогами визнати незаконним внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 25161750000002862 від 30.01.2014 року про включення відомостей про державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; зобов'язати Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області виключити відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за номером запису 25161750000002862 від 30.01.2014 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 02.11.2020 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Новобузькою районною державною адміністрацією. 03.10.2001 року за його заявою розпорядженням голови Баштанської райдержадміністрації скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 . В жовтні 2021 року позивачу стало відомо про те, що 30.01.2014 року державним реєстратором Новобузької районної державної адміністрації внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про реєстрацію ОСОБА_1 як підприємця з 02.11.2000 року. Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Баштанської міської ради із вимогою внести запис до Єдиного реєстру про припинення підприємницької діяльності з 03.10.2001 року, проте відповідач протиправно відмовив у внесенні запису до Єдиного реєстру, посилаючись на технічну неможливість.
Відповідачі, повідомлені належним чином про розгляд справи, своїм правом не скористались, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не надав.
Відповідно до регламенту, визначеного в ухвалі про відкриття провадження від 21.02.2022, суд повинен був розглянути справу 19.04.2022.
Але, у зв'язку з початком бойових дій на території України та м. Миколаєва зокрема, оголошення воєнного стану, суд не зміг дотриматися зазначених строків.
Дослідив матеріали справи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності 02.11.2000 року.
Розпорядженням голови Баштанської райдержадміністрації від 03.10.2001 року № 263-р скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
30.01.2014 року державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 25161750000002862 про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1
25.10.2021 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Баштанської міської ради із вимогою внести запис до Єдиного реєстру про припинення підприємницької діяльності з 03.10.2001 року.
Згідно відповіді державного реєстратора відділу "Центру надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Баштанської міської ради відсутня технічна можливість внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності СПД ОСОБА_1 з 03.10.2001 року. Припинення підприємницької діяльності можливе станом на день подання заяви про припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулювались Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон), який набрав чинності 01.07.2004 року, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто у 2014 році.
Із введенням в дію Закону було створено та розпочато формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).
Статтею 1 Закону передбачено, що ЄДР - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
ЄДР створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, у відповідності до п. 3 Закону, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи: - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; - копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; - документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; - нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.
Підстави для припинення підприємницької діяльності також передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Згідно вказаного Закону припинення здійснюється шляхом внесення до ЄДР відповідного запису.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
До 01.07.2004 року порядок припинення підприємницької діяльності визначався Законом України «Про підприємництво».
Відповідно до ст.8 Закону України "Про підприємництво" скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду.
Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.
Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійного фонду України про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Згідно матеріалів справи, позивач у вересні 2001 року подав заяву про припинення підприємницької діяльності до Баштанської РДА. Розпорядженням голови Баштанської райдержадміністрації від 03.10.2001 року № 263-р скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач з 06.02.2002 року перебував на обліку у Баштанському районному центрі зайнятості. В подальшому був працевлаштований та працював на підприємствах, установах на різних посадах.
Враховуючи те, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, реєстрація в ЄДР в статусі фізичних осіб - підпримців може бути проведена тільки за бажанням фізичної особи та за її заявою.
Доказів того, що позивач мав намір займатися підприємницькою діяльністю після 03.10.2001 року або реєструвався у визначеному законом порядку як фізична особа -підприємець відповідачами не надано. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 подавав до органів місцевого самоврядування заяву про реєстрацію його в статусі ФОП.
Тому суду є не зрозумілими підстави внесення відомостей про фізичну особу підприємця ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даній справі відповідачами не доведено суду тих обставин, якими обґрунтована відмова у виключенні відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Сплачена позивачем сума судового збору в сумі 908 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також, одночасно з позовними вимогами заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4481 гривень та надані докази : свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та ордер адвоката, розрахунок витрат на правову допомогу, прибутковий касовий ордер №034 від 15.12.2021 на суму 2481 грн.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Досліджуючи надані представником позивача документи, судом встановлено, відповідно до розрахунку адвокатом надані послуг на суму 4481 грн., з них 2000 грн -представництво в суді та 2481 грн - гонорар за складання позовної заяви.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 4481,00 грн не підтверджена документально, оскільки фактично позивачем сплачено 2481 гривень, а решта 2000 грн обрахована представником позивача в разі представництва у судовому засіданні. Таким чином, оскільки по цій справі не було судових засідань, заявлена сума судових витрат в розмірі 2000 грн є безпідставною, непідтвердженою та не підлягає відшкодуванню.
Одночасно з цим, суд враховує обставини справи та ступінь вини відповідача при здійсненні управлінських функції та порушенні прав позивача.
З урахуванням принципу справедливості, обсягом опрацьованого матеріалу, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2481 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Баштанської районної державної адміністрації (вул. Героїв Небесної Сотні, 37,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101 04376469), Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області в особі Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Баштанської міської ради (вул. Героїв Небесної Сотні, 37,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101), задовольнити повністю. ) задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 25161750000002862 від 30.01.2014 року про включення відомостей про державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Баштанську міську раду в особі Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Баштанської міської ради виключити відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за номером запису 25161750000002862 від 30.01.2014 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської районної державної адміністрації (вул. Героїв Небесної Сотні, 37,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101 04056687) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 3389 (три тисячі триста вісімдесят дев'ять) гривень.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 14.12.2022.