15 грудня 2022 року
справа №380/11752/22
провадження № П/380/11841/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення податкового боргу в сумі 50510,17 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 50510,17 грн. Оскільки відповідачка не сплатила ці зобов'язання у встановлений законом строк, такі набули статусу податкового боргу. Скерована відповідачці податкова вимога №18535-17 від 08.09.2016 не призвела до сплати податкового боргу у добровільному порядку, це спонукало позивача звернутись до суду з цим позовом.
На виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України 29.08.2022 суд надіслав запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 . Згідно з отриманою 20.09.2022 інформацією гр. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначив таку до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. В ухвалі про відкриття провадження у справі суд постановив вжити додаткових заходів для належного оповіщення відповідачку про розгляд цієї справи за її участі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку статті 130 КАС України.
Відповідачка по суті заявлених вимог не висловилася, відзиву на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань процесуального характеру суду не надсилала, про причини неподання відзиву суд не повідомила, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами).
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 тривалий час має заборгованість по сплаті податків та зборів. Контролюючий орган ще 08.09.2016 надсилав платнику податків податкову вимогу №18535-17 на суму 37390,17 грн. Станом на 30.06.2022 податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом по орендній платі з фізичних осіб становить 50510,17 грн., такий виник внаслідок несплати у встановлені законом строки грошових зобов'язань платника податків, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 30.06.2017 №9213878-1302 та від 26.04.2021 №321984-2407-1717. Рішення контролюючого органу скеровувалися на податкову адресу платника податків у визначеному ПК України порядку, в матеріалах справи відсутні докази оскарження таких рішень. Відомості про стан заборгованості підтверджуються також обліковими картками платника податків.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:
Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).
Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 58.3. статті 59 ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Пунктом 59.5. статті 59 ПК України обумовлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).
Згідно з підпунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
На підставі податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 №9213878-1302 та від 26.04.2021 №321984-2407-1717 ОСОБА_1 контролюючий орган визначив суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб. Ці рішення скеровано на податкову адресу платника податків та вважаються врученими; доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.
З метою спонукати відповідачку сплатити узгоджені грошові зобов'язання контролюючий орган надіслав платнику податку податкову вимогу, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг відповідачки не переривався. Позов про стягнення податкового боргу подано до суду після спливу 30 днів з дати надіслання платнику податків податкової вимоги.
Відповідачка відзиву на позов суду не надала, будь-яких обставин на спростування обґрунтованості позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області суду не повідомила, доказів сплати податкового боргу в сумі 50510,17 суду не надала.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні письмові докази суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл, а витрати на сплату судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 50510 (п'ятдесят тисяч п'ятсот десять) гривень 17 коп.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.