13 грудня 2022 року м.Київ № 810/3739/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 з 01.05.2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 15.05.2018 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.
12 жовтня 2018 року Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі №810/3739/18 набрало законної сили та підлягає виконанню.
Суд ухвалою від 26.08.2020 роз'яснив, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №320/3565/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210.
Також, роз'яснив, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду відмовлено.
14 вересня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд роз'яснити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 справі №810/3739/18.
Вказана заява була передана судді для подальшого розгляду 06.12.2022, що підтверджується відповідним актом, складеним працівниками відділу ДЗК суду.
У своїй заяві, заявник просить роз'яснити, чи підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також просить роз'яснити, чи у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 та ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви здійснено судом без участі представників учасників розгляду заяви у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали справи у частині поданої заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного тлумачення положень наведеної правової норми, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його неналежного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Як убачається зі змісту рішення суду від 21 серпня 2018 року, предметом спору виступала відмова органа Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату позивачу пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який отримав внаслідок цього інвалідність та приймав участь у ліквідації під час перебування на спеціальних військових зборах.
Також, у рішенні суду зазначено, що внаслідок внесення змін до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині проведення обчислення пенсії по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, Урядом 15 листопада 2017 року прийнято постанову №851, якою внесено зміни по Порядка обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі - Порядок) шляхом доповнення пунктом 91.
Водночас, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 чітко та зрозуміло викладено його зміст з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №810/3739/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.