Справа № 33/824/3394/2022 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Смик С.І.
14 листопада 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Лобка Валерія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року, -
Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.01.2019 року о 15 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Runner», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві на бульварі Лесі Українки, 24, під час паркування, рухаючись заднім ходом, не впевнилася в безпечності маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 після чого залишила місце пригоди, тобто ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 2.3Б, 2.10А, 10.9 ПДР України, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження, тим самим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року, захисник Лобок В.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року, провадження про притягнення до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.
В обґрунтування наведеного апелянт посилався на те, що в адміністративних матеріалах відсутні докази на підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».
Разом з цим, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки, ані він як захисник, ані ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не отримували копію постанови Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року.
Розглянувши клопотання захисника, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в адміністративних матеріалах відсутні докази, що спростовують його доводи у цій частині.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню підлягає.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.3Б ПДР України визначено, що водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 2.10.А ПДР України визначено, що водії зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктом 10.9 ПДР України визначено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно протоколу про адміністративні правопорушення серії БД №338029 від 06.02.2019 року та БД №338030 від 06.02.2019 року 07.01.2019 року о 15 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Runner», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві на бульварі Лесі Українки, 24, під час паркування, рухаючись заднім ходом, не впевнилася в безпечності маневру, внаслідок чого здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 після чого залишила місце пригоди, тобто ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 2.3Б, 2.10А, 10.9 ПДР України, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження, тим самим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що транспортним засобом «ToyotaRunner», д.н.з. НОМЕР_1 користуються вона та її чоловік, а тому не може стверджувати чи керувала вона 07.01.2019 року вказаним транспортним засобом. Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, їй невідомі. Заперечувала свою причетність до події, описаних в адміністративних матеріалах, оскільки учасником ДТП вона у цей період часу не була.
Наявні в адміністративних матеріалах пояснення свідка ОСОБА_3 , очевидиці події, - дружини ОСОБА_2 - надавалися не одразу на місці події, а 07.02.2019 року, тобто на наступний день після ДТП, попри те, що на місце події прибули працівники поліції, які склали схему ДТП в цей же день.
Крім того, у журналі запису та збереження в цифровому вигляді заяв і повідомлень, які надходять за телефоном 102, вказано інший державний номерний знак транспортного засобу «д.н.з. НОМЕР_3 ??», який зіткнувся з транспортним засобом ОСОБА_2 (а.с. 10).
Джерело походжень фотознімків транспортного засобу «Toyota Runner», д.н.з. НОМЕР_1 , які містяться в адміністративних матеріалах, невідомо: якою посадовою особою, у який процесуальний спосіб отримані, за допомогою яких технічних засобів проводилася фіксація транспортного засобу «Toyota Runner», д.н.з. НОМЕР_1 .
Сам по собі факт перебування транспортного засобу «Toyota Runner», д.н.з. НОМЕР_1 , неподалік місця події не є беззаперечним доказом того, що за участю вказаного транспортного засобу сталася ДТП.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Досліджені судом докази, на переконання суду апеляційної інстанції, не доводять за критерієм «поза розумним сумнівом» доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні ДТП (як за її участю, так і за участі транспортного засобу «Toyota Runner», д.н.з. НОМЕР_1 ), тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак і ст. 122-4 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції не дотримався у повній мірі вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, повно та всебічно не з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не дослідив належним чином всі докази та не дав їм належної оцінив їх в сукупності, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, за стандартом «поза розумним сумнівом» (рішенні ЄСПЛ «Коробов проти України» від 21.07.2011).
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційну скаргу захисника Лобка В.М. в інтересах ОСОБА_1 слід задовольнити, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року - скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Клопотання захисника Лобка Валерія Миколайовичазадовольнити. Строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року - поновити.
Апеляційну скаргу захисника Лобка Валерія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити, постанову Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Олена СІТАЙЛО