Справа № 346/4448/22
Провадження № 3/346/2715/22
13 грудня 2022 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Коваленка Д.С., секретар судового засідання: Онутчак В.І., Івасів В.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 та її представниці: ОСОБА_3 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ),
До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, 28 жовтня 2022 року надійшов протокол серія ВАВ№289620 від 24 жовтня 2022 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Позиції учасників у справі.
Аргументи держави Україна. Позиція поліцейського, який склав протокол полягала у тому, що 15 жовтня 2022 року о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї колишньої дружини: ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного, а саме голосно кричав нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю. А за це передбачена відповідальність ч.1 статті 173-2 КУпАП.
Позиція та пояснення ОСОБА_1 . Свою вину заперечив. У своїх поясненнях зазначав, що конфлікт між ним, ОСОБА_2 та його тещею: ОСОБА_4 існує дійсно давно, близько 6 років, оскільки остання постійно провокує його на конфлікт, нищить його речі та викидає їх, наговорює його дітям на нього, налаштувала ОСОБА_2 та його дітей проти нього, погрожує виселенням. Також вказував на те, що 15.10.2022 року, він знаходячись на кухні, побачивши, що у кімнаті тещі відкриті двері, запитав у неї чи вона збирається платити за комунальні послуги, а вона ухилилась від відповіді та сказала, що викличе поліцію. Після чого з'явилась ОСОБА_2 і почала його копати та плюватись, через що він взяв велосипед та поїхав звідти. Нецензурну лексику вдома взагалі не вживає ніколи.
Позиція та пояснення потерпілої. 15.10.2022 року ОСОБА_1 вчинив щодо її матері: ОСОБА_4 психологічне насилля, оскільки лаявся на неї нецензурними словами і погрожував у присутності двох неповнолітніх дітей, що відбувається на постійній основі, особливо коли він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Також вказала, що 15.10.2022 року, з ранку, назрівав конфлікт, оскільки ОСОБА_1 постійно робив їй зауваження з різних побутових причин, використовуючи при цьому нецензурні слова. Пізніше, вона написала йому смс-повідомлення на його телефон про те, що треба оплатити комунальні послуги. Однак, приблизно 18 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він намагався увірватись до кімнати, яка межує з кухнею, в якій живе вона, ОСОБА_4 та були діти, але вона змогла своїм тілом і рукою зупинити його на вході у кімнату. А він почав висловлювати її матері претензії, з використанням нецензурних слів, зокрема: вимагав аби ОСОБА_4 , яку він назвав безмозкою куркою, зробила так щоби вона не вимагала в нього гроші за комунальні послуги. Вона ж просила його вийти з кімнати, але він продовжував кричати, лаятись, обзиватись та штовхатись, намагаючись прибрати її руку та зайти у кімнату. А коли вона попросила мати викликати поліцію, він сів на велосипед і кудись поїхав. Також додала, що у той момент від його дій, відчувала страх і побоювання за життя і здоров'я своєї матері та дітей, оскільки до цього він вже погрожував його матері вбивством.
Аргументи представниці потерпілої. Наявні докази, у їх сукупності, вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Покази свідка ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонерки, місце проживання: АДРЕСА_1 ): 15.10.2022 року, приблизно о 18 годині, вона із дітьми та донькою: ОСОБА_2 знаходилась в одній із кімнат будинку АДРЕСА_1 , яка межує з кухнею. Вона сиділа на дивані, і вони всі розмовляли, двері у кімнату були закриті, але в цей момент ОСОБА_1 відкривши двері та знаходячись у стані алкогольного сп'яніння почав висловлювати їй вимогу, обзиваючи її та її доньку безмозкими курками, про необхідність сплати комунальних послуг. А її донька: ОСОБА_2 стала у нього на шляху та своїм тілом і рукою не впускала його у кімнату, а він намагався прибрати її руку та відсунути у бік, штовхаючи її. А коли її донька попросила її викликати поліцію, він втік з дому кудись на велосипеді. Також додала, що ОСОБА_1 погрожував їй фізичною розправою, насильницькі дії вчиняє постійно, і у присутності дітей.
Оцінка суду.
Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
Зокрема, положеннями частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого є адміністративним правопорушенням.
При цьому суд враховує та застосовує положення пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за яким, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
А також положення пунктів 14 і 17 частини 1 статті 1 того ж закону якими уточнюється, що: - психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
- фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
І суд одразу відзначає, що надані у його розпорядження докази, у їх сукупності, які узгоджуються між собою та доповнюють один одного, зокрема фактичні дані, які містяться в:
-протокол про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2022 року, серії ВАВ№289620 (а.с.1);
-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15 жовтня 2022 року (а.с.2);
-письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.3), які знайшли своє підтвердження та уточнення безпосередньо в суді при наданні нею пояснень усно (вказані вище);
-письмові пояснення ОСОБА_4 (а.с.4), які також знайшли своє підтвердження та уточнення в суді при її допиті як свідка (вказані вище);
-письмові (а.с.7) та усні пояснення ОСОБА_1 надані в суді (вказані вище), які частково збігаються із вказаними вище доказами,
-диск із аудіозаписом розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , який мав місце приблизно 4-5 років назад, під час якого саме він, з чим він погодився, декілька разів пригрозив ОСОБА_4 що вб'є її або втопить, якщо вона не припинить називати його злодієм та маніпулювати його дітьми, а також якщо розкаже про розмову ОСОБА_2 , при цьому використовуючи нецензурну лексику,
дійсно підтверджують, що: 15 жовтня 2022 року о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї колишньої дружини: ОСОБА_2 домашнє насильство, зокрема умисні дії фізичного та психологічного характеру, оскільки голосно кричав нецензурними словами, ображав і принижував її та штовхав саме її, внаслідок чого, дійсно могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю.
Суд дійшов до такого висновку, оскільки наданими йому доказами підтверджується, що він 15.10.2022 року, приблизно о 18 годині, коли ОСОБА_4 із дітьми та донькою: ОСОБА_2 знаходилась в одній із кімнат будинку АДРЕСА_1 , яка межує з кухнею, ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, висловлюючи вимогу ОСОБА_4 щодо необхідності сплати комунальних послуг ОСОБА_2 , обзивав її та її доньку безмозкими курками, чим принижував їх. А коли ОСОБА_2 стала у нього на шляху та своїм тілом і рукою не впускала його у кімнату далі, він намагався прибрати її руку та відсунити у бік, штовхаючи її. І такі дії, були явно спрямовані на обмеження її волевиявлення, зокрема щоби він вийшов з кімнати.
Ці обставини, частково підтвердив і сам ОСОБА_1 за виключенням застосування ним образ.Але диск із аудіозаписом розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 спростовує, що він ніколи не використовує нецензурні слова чи образи, та і хоча непрямо, але все таки вказує на здатність ОСОБА_1 вчиняти такі дії. Суд погоджується з аргументами ОСОБА_1 у тій частині, що його діяння, хоча воно мало місце 4-5 років тому, могло бути наслідком певних, не встановлених судом, висловлених слів ОСОБА_4 . Однак якими би вони не були, це не привід відповідати на це погрозами та нецензурними словами, усвідомлюючи перевагу у своїй фізичній силі над жінкою. Що власне і дає суду розуміння особи ОСОБА_1 та його здатності до вчинення аналогічних дій, хоча він це заперечував в принципі.
Суд також відзначає, що обставини за яких він назвав ОСОБА_2 «безмозкою куркою» та його дії при цьому, вказують на те, що таке висловлювання не носило характеру оціночного судження, а було явною особистою образою, як ОСОБА_2 , так і її матері: ОСОБА_4 , з метою їх приниження.
І тому, суд переконаний, що за даної події, яка відбулась 15 жовтня 2022 року, висловлювання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з урахуванням погроз висловлених ним раніше ОСОБА_4 , які були пов'язані з діями, спрямованими на усунення фізичної перешкоди у вигляді тіла та рук ОСОБА_2 , яка намагалась не пускати у кімнату ОСОБА_1 , шляхом її штовхання, викликали у ОСОБА_2 побоювання за її здоров'я та життя і здоров'я її матері: ОСОБА_4 і дітей. Що як наслідок, вказує на правдивість пояснень ОСОБА_2 про виникнення у неї у той момент шкоди її психологічному здоров'ю.
Що стосується наданого ОСОБА_1 диску із аудіовідеозаписом та фотографіями, то тут суд відзначає, що він дуже уважно і ретельно його вивчив, але сам по собі, він не містить достатніх фактичних даних, на основі яких суд міг би дійти до висновку про те, що зображені на фотографіях речі, були саме його, і що ці речі дійсно викинула ОСОБА_4 з дому, без його дозволу. Рівною мірою, це стосується і аудіовідеозапису, на якому ОСОБА_4 пересуває якийсь холодильник. На записі, немає зафіксованого факту погроз, образ чи нищення майна ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , на чому наполягав ОСОБА_1 , навіть якщо припустити що то дійсно був його холодильник. А його пояснення у цій частині були взагалі не конкретними.
А за таких обставин суд погоджується із тим, що 15 жовтня 2022 року ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і саме він винний у його вчиненні.
Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, він підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.
На виконання положень статті 33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об'єкт та наслідки, є тяжким; але суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 до цього вже було визнано судом винним у вчиненні аналогічного правопорушення; суд має докази його віку, статі, місця проживання.
Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 173-2 КУпАП являє собою штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що, на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає від 170 до 340 гривень) або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк до 7 діб.
Отже, врахувавши вказані вище обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 стягнення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, з урахуванням його мети, що передбачена статтею 23 КУпАП та його особи, суд вважає, що накладення на нього адміністративного стягнення у виді максимального розміру штрафу у розмірі 340 гривень буде достатньою мірою відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Оскільки суд сподівається на те, що ОСОБА_1 , як особа, яка вперше вчинила домашнє насильство може виправитись.
Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з ОСОБА_1 слід стягнути 496 гривень 20 копійок, у якості судового збору.
Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 124, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) винуватим у вчиненні ним 15 жовтня 2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
Судовий збір має бути сплачений ОСОБА_1 на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати ОСОБА_1 судового збору. Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, ОСОБА_1 слід надати до апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату ним судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.
Суддя Коваленко Д. С.