справа № 2604/19928/12 головуючий у суді І інстанції Виниченко Л.М.
провадження № 22-ц/824/10859/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
07 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , та апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_4 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл», заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Родовід Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про заміну сторони позивача у судовому рішенні, -
У липні 2022 року ТОВ «Просперіті Файненшл» звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити сторону позивача у рішенні від 13 травня 2014 року по справі № 2604/19928/12 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, замінивши позивача АТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ «Просперіті Файненшл».
Заява обґрунтована тим, що 13 травня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 2604/19928/12 ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. 20 січня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження про перегляд справи за нововиявленими обставинами. 27 березня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва заяву про перегляд рішення у справі № 2604/19928/12 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду. 02 липня 2018 року Апеляційним судом міста Києва скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 березня 2018 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. 20 грудня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2018 року у справі № 2604/19928/12 залишено без задоволення. 03 квітня 2019 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року залишено без змін. Таким чином, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2014 року у справі № 2604/19928/12 набрало законної сили 03 квітня 2019 року. У заявника відсутня інформація про видачу виконавчих листів та відкриття виконавчих проваджень на примусове виконання зазначеного рішення. 05 липня 2021 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб проведено електронний аукціон № GFD001-UA-20210610-49194 з продажу майна АТ «Родовід Банк», а саме прав вимоги по кредитним договорам, в тому числі і по кредитному договору № 77.1/АК-01564.08.2 від 27 серпня 2008 року укладеним між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 разом з усіма додатковими договорами забезпечення. Переможцем аукціону стало ТОВ «Просперіті Файненшл». 12 липня 2021 року між ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «Просперіті Файненшл» укладено Договір № 2 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Просперіті Файненшл» набуло всіх прав кредитора по кредитному договору № 77.1/АК-01564.08.2 від 27 серпня 2008 року з усіма додатками та додатковими угодами до нього та Договором поруки б/н від 27 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 . З посиланням на ст. 55, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заявник просить замінити сторону позивачу у судовому рішенні від 13 травня 2014 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року заяву ТОВ «Просперіті Файненшл» задоволено частково. Замінено сторону стягувача АТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ «Просперіті Файненшл». В іншій частині вимог заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду від 13 травня 2014 року про стягнення заборгованості з відповідачів набрало законної сили у 2014 році, а саме 01 листопада 2014 року (наступний день після винесення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року, якою було повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 ). Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, строк на пред'явлення виконавчого документа - 1 рік. Отже, цей строк був пропущений стягувачем. При цьому, новий кредитор у заяві не ставить питання про поновлення цього строку. Відповідач ОСОБА_3 також зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилається на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13. У справі з провадженням №6-122цс13, яку розглядав Верховний Суд України, відбулась заміна стягувача у відкритому виконавчому провадженні на підставі переходу права вимоги від первинного кредитора (стягувача) до його правонаступника відповідно до договору купівлі-продажу цього права. Отже, правовідносини не є подібними із цією справою. При цьому, Верховний Суд України не робив правових висновків щодо заміни сторони виконавчого провадження поза межами існуючого відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Також, суд першої інстанції за власною ініціативою застосував ч. 5 ст. 442 ЦПК України, на яку не посилався заявник у своїй заяві, та замінив сторону стягувача у справі, чим фактично вийшов за межі розгляду заяви. Більше того, суд неправильно застосував ч. 5 ст. 442 ЦПК України, замінивши сторону позивача у справі №2604/19928/2012, що не передбачено вимогами вказаної статті.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Просперіті Файненшл» зазначає, що заявлені в апеляційній скарзі вимоги та обґрунтування не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Заявник зазначає, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2014 року у справі № 2604/19928/12 набрало законної сили 03 квітня 2019 року, а, відтак, доводи апелянта щодо пропуску заявником строків є безпідставними. Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався нормами ЦК, ЦПК та практикою Верховного Суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскільки виконавче провадження з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2014 року у справі № 2604/19928/12 не відкрите та не здійснюється, замінити сторону неіснуючого виконавчого провадження за правилами ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження» неможливо. Застосувати положення цієї статті для заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в порядку ч. 5 ст. 442 ЦПК також неможливо, оскільки виконавчий лист у даній справі не видавався, а отже АТ «Родовід Банк» процесуального статусу стягувача не набув. Крім того, під час розгляду заяви ТОВ «Просперіті Файненшл», у якій заявник ставив перед судом питання про заміну сторони позивача у судовому рішенні, судом першої інстанції порушено принцип диспозитивності цивільного судочинства, встановлений ст. 13 ЦПК України, оскільки суд вийшов за межі заявлених вимог і замінив сторону виконавчого провадження, чого заявник не просив. На неможливість заміни сторони виконавчого провадження поза меж відкритого виконавчого провадження Верховний Суд прямо вказує у постановах від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Просперіті Файненшл» зазначає, що заявлені в апеляційній скарзі вимоги та обґрунтування не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався нормами ЦК, ЦПК та практикою Верховного Суду. Апелянт, як на підставу своїх вимог, наводить практику Верховного Суду, яка є прямо протилежною заявленим апеляційним вимогам.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви, суд першої інстанції посилався на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 28 квітня 2022 року по справі № 509/1251/15-ц та зазначив, що на підтвердження своїх вимог заявником надано витяг з Реєстру права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, з якого убачається, що до ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» від АТ «Родовід Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 77.1/АК-01564.08.2 від 27 серпня 2008 року та договором поруки № 77.1/АК-01564.08.2-З від 27 серпня 2008 року.
Апеляційний суд не погоджується по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 травня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 2604/19928/12 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 4 886 418,34 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219 грн., а всього стягнуто 4 889 637,34 грн. (т. 1 а.с. 198-201). Рішення набуло чинності 31 жовтня 2014 року (т. 1 а.с 224).
12 липня 2021 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» укладено Договір № 2 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрований в реєстрі за № 714 (далі - Договір) (т. 2 а.с. 233-234 ).
Відповідно до п.п. 1, 15 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців та поручителів та фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки) та нотаріального посвідчення.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Просперіті Фаненшл» звернулося до суду з заявою про заміну сторони в справі № 2604/19928/12 на підставі статтей 55, 442 ЦПК України шляхом заміни позивача (стягувача) його правонаступником для подальшого пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва.
Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу, в порушення вимог матеріального права, суд першої інстанції не звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28 вересня 2022 року (справа №2-870/11, провадження №61-4429св22), а саме, що заміна сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані; саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом; суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України; стадія виконавчого провадження починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
В заяві про заміну сторони ТОВ «Просперіті Файненшл» зазначало, що строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання три роки, оскільки рішення суду першої інстанції набрало законної сили у 2019 році. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звертають увагу суду на те, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом одного року у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року, оскільки рішення суду першої інстанції набрало законної сили в 2014 році. Проте, суд першої інстанції не перевірив, чи видавалися взагалі виконавчі листи в справі № 2604/19928/12, чи пред'являлися вони до примусового виконання, починаючи з 2014 року, та не з'ясував, чи сплинув строк на пред'явлення до виконання виконавчих листів у справі № 2604/19928/12 на момент звернення ТОВ «Просперіті Файненшл» до суду з заявою про заміну сторони в справі.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред'явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».
Як вбачається з матеріалів справи, заявник при зверненні до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни позивача його правонаступником, не надав суду доказів на підтвердження того, чи видавалися виконавчі листи в справі № 2604/19928/12, чи пред'являлися вони до примусового виконання, починаючи з 2014 року.
Згідно з ч.1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Таким чином, з урахуванням обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Просперіті Файненшл» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, оскільки сплив строк визначений законом для пред'явлення виконавчого листа до виконання і заявник не ставить питання про його поновлення.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для для скасування ухвали суду з прийняттям постанови по суті вимог заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 ,задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперіті Файненшл», заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Родовід Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про заміну сторони позивача у судовому рішенні відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2022 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.