Справа № 757/3096/19-ц Головуючий у 1-й інст. - Ільєва Т.Г.
Апеляційне провадження 22-ц/824/7508/2022 Доповідач - Рубан С.М.
29 листопада 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
при секретарі Загородній С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, треті особи: начальник Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корнат Володимир Володимирович, заступник начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Лазарчук Роман Вікторович, начальник відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Верцімага Ірина Володимирівна, заступник начальника відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Метельський Юрій Костянтинович, про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, скасування доручення та скасування актів,-
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, скасування доручення та скасування актів, в якому просив:
- визнати протиправними дії начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича щодо винесення ним Розпорядження № 79 від 25.06.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;
- визнати протиправними дії заступника начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Лазарчука Романа Вікторовича щодо надання ним доручення, без дати складання та реєстраційного номеру, з відміткою про реєстрацію «вх. № 15-7/43-208 від 23.05.2018 року », з порушенням субординаційної підпорядкованості;
- визнати протиправними дії заступника начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Лазарчука Романа Вікторовича щодо підписання ним актів від 23.05.2018 року, від 29.05.2018 року та від 04.06.2018 року, в яких міститься завідомо неправдива інформація;
- визнати протиправними дії начальника відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Верцімаги Ірини Володимирівни щодо підписання нею актів від 23.05.2018 року, від 29.05.2018 року та від 04.06.2018 року, в яких міститься завідомо неправдива інформація;
- визнати протиправними дії заступника начальника відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Метельського Юрія Костянтиновича щодо підписання ним актів від 23.05.2018 року, від 29.05.2018 року та від 04.06.2018 року, в яких міститься завідомо неправдива інформація;
- скасувати як незаконне розпорядження начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича № 79 від 25.06.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;
- скасувати як незаконне доручення заступника начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Лазарчука Романа Вікторовича, без дати складання та реєстраційного номеру, з відміткою про реєстрацію «вх. № 15-7/43-208 від 23.05.2018 року»;
- скасувати як незаконні акти від 23.05.2018 року, від 29.05.2018 року та від 04.06.2018 року, в яких міститься завідомо неправдива інформація;
- стягнути з Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з наданням йому правничої допомоги адвоката, які станом на 23.01.2019 року становлять 62 160 грн.
Посилається на те, що розпорядження начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича №79 від 25.06.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є незаконним, оскільки зазначені в ньому обставини є надуманими та неправдивими та не відповідають фактичним обставинам подій.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду 04 січня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Посилається на те, що судом першої інстанції необгрунтовано та безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання позивача про передачу справи до Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки відповідно до вимог ст. 19 та ст.27 КАС України даний спір безумовно відноситься до предметної юрисдикції Окружного адміністративного суду м. Києва.
Крім того, посилається на те, що посада позивача , як завідувача сектору Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України відповідно до вимог чинного законодавства безсумнівно відноситься до державної служби, а сам позивач беззаперечно має статус державного службовця.
Посилається на те, що розпорядження начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича №79 від 25.06.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є незаконним, оскільки зазначені в ньому обставини є надуманими та неправдивими та не відповідають фактичним обставинам подій.
02 вересня 2022 року представник Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України- Дубецький Т.І. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін.
В судовому засіданні 29 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив задовольнити.
В судовому засіданні 29 листопада 2022 року представник Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України- Кисиленко К.Г. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно застосував дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки позивачем було порушено вимоги інструкції та посадові обов'язки, що засвідчено актами від 23.05.2018 року, 29 травня 2018 року та від 04 червня 2018 року.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом перевірено, що 27 червня 2018 року під особистий підпис позивач отримав копію розпорядження начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України № 79 від 25.06.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
Відповідно до розпорядження № 79 від 25.06.2018 року підставою для оголошення догани позивачу стало те, що протягом травня-червня 2018 року, завідувачем сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 ОСОБА_1 були допущені систематичні порушення посадової інструкції та Правил внутрішнього трудового розпорядку Управління адміністративними будинками, які стосувалися неякісного прибирання території саду біля адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 та невиконання доручення заступника начальника Управління адміністративними будинками Лазарчука Р.В. по проведенню робіт з косіння трави в саду.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто, наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
Як встановлено судом відповідно до розпорядження № 79 від 25.06.2018 року підставою для оголошення догани позивачу стало те, що протягом травня-червня 2018 року завідувачем сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 ОСОБА_1 були допущені систематичні порушення посадової інструкції та Правил внутрішнього трудового розпорядку Управління адміністративними будинками, які стосувалися неякісного прибирання території саду біля адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 та невиконання доручення заступника начальника Управління адміністративними будинками Лазарчука Р.В. по проведенню робіт з косіння трави в саду.
Отже, оскаржуване розпорядження містить чіткі посилання на те, які саме порушення посадової інструкції та який саме конкретно дисциплінарний проступок вчинив позивач.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання позивача про не можливість виконання доручення, не свідчать про порушення трудових норм саме відповідачем, а лише доводить не бажання позивача належним чином виконувати поставлені завдання його керівництвом.
Крім того, позивачем не надано доказів відповідно до приписів статей 76-81 ЦПК України, які б свідчили про не можливість виконання доручення, а самі лише посилання не є належним підтвердженням.
Суд дійшов вірного висновку, що проступок позивача є свідомим і відповідно умисним, і є проявом ігнорування покладених на нього, як завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1, обов'язків.
Таким чином, відповідач правомірно застосував дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки позивачем було порушено вимоги інструкції та посадові обов'язки, що засвідчено актами від 23.05.2018 року, 29.05.2018 року та 04.06.2018 року.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності, врахував всі конкретні обставини, сукупність допущених позивачем порушень, і дотримавшись процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовано наклав на працівника дисциплінарне стягнення, у вигляді догани, тому відсутні підстави для скасування оспорюваного розпорядження та визнання дій незаконними.
Доводи апеляційної скарги про те, що посада позивача , як завідувача сектору Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України відповідно до вимог чинного законодавства безсумнівно відноситься до державної служби, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки із змісту посадової інструкції завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкової території № 1, затвердженої першим заступником начальника Управління адміністративними будинками № 312 від 12 жовтня 2016 року не вбачається здійснення повноважень безпосередньо пов'язаних з виконанням завдань і функцій державного органу.
Крім того, 10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державну службу» № 889, який набрав чинності 01 травня 2016 року відповідно до якого окремі категорії працівників у державних органах втратили статус державних службовців, тобто посада яку обіймав позивач не відноситься до категорії посад державних службовців.
Твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необгрунтовано та безпідставно відмовив в задоволенні клопотання позивача про передачу справи до Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки даний спір безумовно відноситься до предметної юрисдикції Окружного адміністративного суду м. Києва, колегія суддів не приймає до уваги , оскільки позивач перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем не був державним службовцем, не здійснював службову діяльність відповідно до вимог ст. 19 КАС України, тому його посада не відноситься до посад публічної служби.
Крім того, позивач вже звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління адміністративними будинками з аналогічним предметом спору у справі № 826/13068/18
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Згідно ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доводи апеляційної скарги про те, що розпорядження начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича №79 від 25.06.2018 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » є незаконним, оскільки зазначені в ньому обставини є надуманими та неправдими та не відповідають фактичним обставинам подій, апеляційний суд не приймає до уваги виходячи з наступного.
Підставою видання розпорядження стало систематичне порушення ОСОБА_1 посадової інструкції та Правил внутрішнього трудового розпорядку Управління адміністративним будинками, які стосувались неякісного прибирання території біля адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 та невиконання доручення заступника начальника Управління адміністративними будинками Лазарчука Р.В. по проведенню робіт з косіння трави біля адміністративного будинку .
Також, невиконання позивачем покладених на нього посадових обов'язків підтверджується складеними актами від 23.05.2018 року, 29 травня 20148 року та від 04 червня 2018 року.
Крім того, у посадовій інструкції позивача в розділі «Завдання та обов'язки» зазначено, що завідувач сектору господарства виконує усі завдання та доручення керівництва Управління та відділу.
Тобто, заступник начальника Управління справами Апарату Верховної Ради України має право давати доручення позивачу, а позивач зобов'язаний виконувати надані йому завдання.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Othersv. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2022 року.
Головуючий
Судді