Єдиний унікальний номер 761/20597/22
Апеляційне провадження № 33/824/3459/2022
17 листопада 2022 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року, прийнято відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №369917, що ОСОБА_1 13.09.2022 року о 11 год. 30 хв.в м. Києві, по вул. Стеценка, 9 керував транспортним засобом VW Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук, зіниці очей звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому зконом порядку водій відмовивися, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496, 20 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, апелянт зазначав про порушення працівниками поліції процедури направлення водія до медичного закладу для проведення огляду, про неправомірне визнання судом першої інстанції відеозапису з нагрудної камери працівника поліції належним та допустимим доказом, а також невзяття до уваги працівниками поліції факту того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та в момент зупинки транспортного засобу виконував бойове завдання.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими доводами апелянта з огляду на наступне:
В матеріалах справи наявний відеозапис з якого вбачається, що працівниками поліції були дотримані вимоги щодо проведення огляду на стан сп'яніння. При цьому передбачені законом підстави, які могли б мати наслідком визнання вказаного запису неналежним доказом, матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 було запропоновано проведення огляду на підставі наявних у водія зовнішніх ознак стану сп'яніння: тремтіння пальців рук, зіниці очей звужені та не реагують на світло. Апелянту чітко були роз'ясненні наслідки його відмови від проходження огляду. Крім того, з вказаного відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд як на місці, так і в закладі охорони здоров'я. За таких умов доводи апелянта в цій частині не відповідають дійсності.
Велику частину доводів апеляційної скарги складає критика наявного у матеріалах справи направлення на огяд. В той же час апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказане направлення оформлюється і має значення саме при проведенні медичного огляду. Суть же інкримінованого апелянту правопорушення полягає саме у відмові від проходження огляду, а в такому випадку оформлення направлення вказана інструкція не вимагає.
Не можуть бути прийняті і посилання апелянта на відмову від проходження огляду у зв'язку із виконанням бойового завдання, оскільки транспортний засіб, на якому пересувався ОСОБА_1 , не є службовим автомобілем, а наявна у матеріалах справи довідка, що авто, за кермом якого було зупинено апелянта, використовується у службових цілях, жодним чином не підтверджує вищевказані доводи апелянта. Крім того, як вбачається з матеріалів із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, в автомобілі під час зупинки перебував пасажир, якому працівник поліції, з урахуванням реалії військового часу пропонував у сприянні або виклику іншого водія з метою доставлення його та/або авто до місця призначення, або у охороні вказаного авто, на що останній не відреагував. При цьому, як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 свою відмову від проходження огляду будь-якою службовою необхідністю не мотивував.
Спростовує наявний в матеріалах справи відеозапис і посилання апелянта на те, що працівниками поліції були допущені інші порушення при складанні протоколу, в тому числі і щодо внесення в протокол відомостей не того документу, який було представлено ОСОБА_1 працівникам поліції.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба