Єдиний унікальний номер справи 357/2636/22
Провадження №22-ц/824/11256/2022
17 листопада 2022 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення індексації та зміну розміру аліментів,
У квітні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення індексації та зміну розміру аліментів.
В обґрунтування позову зазначила, що з 20 серпня 2011 року по 26 травня 2016 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2019 року з відповідача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2800 грн. щомісячно до повноліття дитини. Оскільки ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації, державним виконавцем здійснено відповідний розрахунок, згідно якого сума нарахованої індексації за три роки становить 6 417,60 грн. 14 січня 2022 року вказаний розрахунок відділом державної виконавчої служби було направлено на адресу відповідача, проте кошти від останнього не надійшли. Позивачка посилається на те, що з часу ухвалення судом рішення про призначення аліментів, змінилася економічна складова країни, збільшилися ціни на всі необхідні елементи життя: ціни на продукти, одяг та комунальні послуги. Крім того, потреби дитини значно зросли. Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі навчається у Білоцерківській загальноосвітній школі №6, відвідує гуртки англійської мови та малювання, у зв'язку з чим малолітня дитина потребує значно більшого догляду та коштів. Крім того, донька часто хворіє на гострі респіраторні захворювання, що потребує витрат на діагностику та лікування. В свою чергу, відповідач здійснює підприємницьку, має у приватній власності нерухоме майно, в тому числі магазин продовольчих товарів та нежитлове приміщення, яке здає в оренду.
Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь суму нарахованої індексації на аліменти в розмірі 6 417,60 грн. та змінити розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати щомісяця із ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері ОСОБА_2 у розмірі 10 000,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2022 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, у розмірі 6 417 грн. 60 коп.; змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2800 грн., щомісячно до повноліття дитини, згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2019 року.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 грн. 00 коп., щомісячно, з індексацією відповідно до закону щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; в задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині вирішення вимоги про зміну розміру аліментів, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення з цього приводу вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимоги про зміну розміру аліментів скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
03.11.2022 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судове засідання 17.11.2022 року позивач не з'явилася, про розгляд справи належним чином повідомлялася, про причини неявки суд не повідомляла, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надала.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2022 року оскаржується лише в частині вимог про зміну розміру аліментів. За таких умов межами апеляційного розгляду є вирішення саме даної позовної вимоги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із 20.08.2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2016 року розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 26.12.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №2221.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2019 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2800,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 23 листопада 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
З наданих до суду інформаційних довідок, сформованих за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 17.02.2022 року, вбачається, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення а аліментів, за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно:
- 25.06.2019 року на житловий будинок, загальною площею 249,7 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 11.02.2020 року - на нежитлове приміщення в житловому будинку, загальною площею 83,7 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 25.06.2019 року - на земельну ділянку площею 0,0105 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ;
- 25.06.2019 року - на земельну ділянку, площею 0,1 га, розташованої в межах м. Біла Церква.
З листа Головного управління ДПС у Київській області від 25.07.2022 року №7914/5/10-36-12-03 вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець в ГУ ДПС у Київській області (Білоцерківська ДПІ) з 21.01.2009 року (платник податку 2 групи з 01.01.2012 року), що також підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку.
З відповіді на запит від 22.07.2022 року №1036-2022-0000584 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела доходів та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2021 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано загальну суму доходу - 1 195 500,00 грн.
Згідно реєстраційних карток ТЗ, наданих Територіальним сервісним центром №3242 Регіонального сервісного центру МВС у Київській області, станом на 18.07.2022 року за ОСОБА_1 зареєстрований автомобіль марки RENAULT KANGOO, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , та причіп марки КНОТТ 31, д.н.з. НОМЕР_2 .
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із того, що визначений судом розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав неповнолітньої дитини, обов'язок по утриманню якої покладений на відповідача. При цьому в ході розгляду справи було доведено наявність передбачених законом підстав для зміни розміру аліментів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ст.. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зміну стягуваних за рішення суду з відповідача на користь позивача аліментів суд першої інстанції обґрунтовував зміною матеріального стану відповідача, про що свідчить факт реєстрації за ним ряду об'єктів нерухомості.
Заперечуючи проти даної обставини, апелянт зазначав про те, що вказані об'єкти нерухомості не були ним придбані, а отримані від його матері в якості подарунку. В той же час, з точки зору апеляційного суду, вид цивільно-правової угоди, за яким сторона набула майно, не має значення для вирішення питання щодо того, що після такої угоди вона стала власником майна, яке до цього їй не належало, відтак її матеріальний стан змінився в кращу сторону.
Не може погодитися колегія суддів і з доводами апелянта щодо того, що рівень його доходів фактично зменшився. Відповідач не заперечував розмір задекларованого ним у 2021 році загального доходу в сумі 1 195 500 грн., при цьому апелянт зазначав, що загальний розмір його валових витрат в цей же період складав 1 096 190 грн.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Незважаючи на наведені норми, твердження відповідача щодо розміру його валових витрат належним чином доведені не були. Надані відповідачем на підтвердження своїх доводів копії договорів купівлі-продажу та договорів підряду можуть свідчити лише факт досягнення між сторонами таких договорів певних домовленостей, однак жодним чином не свідчать про їх виконання як в частині передачі речі чи виконання робіт, так і в частині сплати їх вартості. За таких умов зазначені документи не засвідчують факт понесення відповідачем тих витрат, на які за його твердженням має бути зменшений задекларований ним самим розмір його доходу.
Не було підтверджено належними та допустимими доказами і посилання апелянта на те, що при встановленні в 2019 році розміру аліментів, судом вже було враховано як наявність нерухомого майна, так і рівень доходу у вищому розмірі, ніж зараз, відтак такі твердження не можуть бути прийняті судом. Більш того, з наявної в матеріалах справи копії постанови Київського апеляційного суду від 23 серпня 2019 р. (а.с. 82-83) вбачається, що при встановленні розміру аліментів ОСОБА_1 взагалі стверджував про те, що не має стабільного доходу та його бізнес припинив приносити прибуток. Зазначене додатково спростовує посилання відповідача про те, що на даний час рівень його доходу зменшився в порівнянні з таким доходом на час первісного встановлення аліментів.
Не можуть бути взяті до уваги і доводи апелянта стосовно того, що в даний час він проживає в іншому шлюбі і у нього на утриманні знаходиться інша малолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки даний факт не доводить погіршення матеріального стану позивача, що могло б слугувати підставою для відмови у задоволенні позову.
Окрім того, Верховний Суд в своїх постановах від 03 червня 2020 року у справі №760/9783/18-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20, зазначив, що зміна сімейного стану платника аліментів - народження другої дитини від іншого шлюбу, само по собі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів (в даному випадку підставою відмови у зміні їх розміру).
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зміни розміру аліментів.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько