Справа № 215/4365/22
3/215/2092/22
13 грудня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; який раніше не притягався до адміністративної відповідальності; який ніде не працює, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №395868, 29.10.2022 року о 21:55 год. в м. Кривому Розі в Тернівському районі по вул.Івана Сірка, біля будинку № 25, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме : зіниці ока, які не реагують на світло, сухість порожнини рота. ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд у медичній установі, але пройшов його не у повному обсязі, а саме не надав біологічну речовину, що підтверджено медичним висновком КП «КБПЛ НПД» Дніпропетровської област № 3319 від 30.10.2022. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник Вербицька Л.Д. в судовому засіданні з протоколом не погодилася, просила закрити провадження по справі, оскільки ОСОБА_1 зупинили без буть-яких на то законних підстав. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в медичній установі, але через відсутність фізіологічної потреби та хворобу нирок не зміг надати необхідну кількість біологічної речовини для аналізу, інші біологічні зразки, у останнього не бралися. Крім того п. 2.9 а ПДР України, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, доказів що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №395868 (а.с. 2), рапорт (а.с. 4), висновок КП «КБПЛ НПД» Дніпропетровської області, де зазначено, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд на стан сп'яніння згідно чинного законодавства (а.с.3), довідку, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а також що у останнього відсутня повторність вчинення адміністративного правопорушення (а.с.5), відеозапис з бодікамер (а.с.6), додаткову інформацію від 02.11.2022 (а.с.7) , довідку Центру первинної МСД №1 від 07.11.2022, копію сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду від 12.08.2022, приходжу до такого висновку.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами) передбачено, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Однак всупереч вищевказаним вимогам законодавства матеріали справи , в т.ч. відеозапис, не містить факту відмови від проходження огляду відповідно п. 2.5 ПДР України, оскільки ОСОБА_1 проїхав до КП «КБПЛ НПД» Дніпропетровської області разом з працівниками поліції, після чого здав біологічну речовину у кількості фізіологічної потреби.
Водночас, відповідно до Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року,зареєстрованої в МЮУ від 11.11.2015 за №1413/27858, пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Відповідно до висновку №3359 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 визначено діагноз : ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд на стан сп'яніння згідно чинного законодавства.
Разом з цим, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису поліцейської бодікамери, ОСОБА_1 було виконано всі вимоги лікаря закладу охорони здоров'я, тобто ухилення від проходження дослідження не було. Неможливість завершення лікарського дослідження була пов'язана з відсутністю в ОСОБА_1 фізіологічного бажання здати сечу для аналізу через наявність хвороби, що, на думку суду, не є умисним ухиленням від огляду. Доказів неможливості провести дослідження з використанням іншого біологічного матеріалу до справи не долучено, що свідчить , на думку суду, про порушення вищевказаних вимог Інструкції.
Отже висновок поліцейського про умисне ухилення від медичного огляду є припущенням і належними допустимими доказами не підтверджується.
Крім того слід зазначити, що ОСОБА_1 всупереч вимогам ч.2 ст.254 КУпАП не було ознайомлено із додатковою інформацію, щодо вірної кваліфікації його дій. Також працівниками поліції не були роз'яснені права ані під час зупинки транспортного засобу, ані під час складання протоколу, що є порушенням ІІ Розділу вищезазначеної інструкції.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, при відсутності достатніх, допустимих і достовірних доказів вчинення правопорушення і наявності вини особи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: