Справа № 194/1468/22
Номер провадження 3/194/544/22
14 грудня 2022 року Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм в «Автопромінь», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 16.11.2022 серії ААД № 354682, складеного старшим інспектором ДГУПП в Дніпропетровській області Санжаренко О.С., ОСОБА_1 16.11.2022 року 09-15 год. в Дніпропетровській області м. Тернівка вул. Харківська буд. 11, керував БАЗ АО7924 д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг для перевезення пасажирів, який мав технічну несправність, а саме тріщину на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, та п.31.1 Правил дорожнього руху, та повторно вчинив протягом року адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП обов'язковою ознакою складу правопорушення є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно з ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.
За ст. 280 ККУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи вказані обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, диспозицією ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, зокрема керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Також, згідно п. 31.1 Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Відповідно до підпункту 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання.
Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як наявність тріщин або сколів в зоні роботи склоочисників, тобто згідно з Правилами дорожнього руху, не є несправністю, наявність якої є підставою для заборони експлуатації транспортного засобу або заборону подальшого руху транспортного засобу.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація автомобіля забороняється. Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.
Крім того, із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, хоча ДСТУ не дозволена, однак згідно з нормами ПДР не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч. 4 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення водія до адміністративної відповідальності за цією нормою.
Крім того, згідно з долученої працівником поліції фото таблиці, не можливо впевнитись в наявності тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, а тому не надано належних доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 порушень пункту 31.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» ( рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Вищевикладене свідчить про те, що інспектором ДГУПП в Дніпропетровській області не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і в тому числі, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення відсутні докази наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
З огляду на викладене та за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а відтак справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
В зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 250, 251, 256, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
На постанову суду може бути подана скарга в Дніпровський апеляційний суд через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Корягін