Справа № 206/3825/22
Провадження № 2-з/206/75/22
02.12.2022 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Плінська А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор» газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживачів,
встановила:
Разом із вищевказаною позовною заявою позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.
Заяву обґрунтувала тим, що вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем природного газу для обігріву та приготування їжі. Послугу з транспортування газу надає виконавець, оператор АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз». 19.10.2022 року представники відповідача склали акт про порушення Кодексу газорозподільних систем № DZ012376 нібито через те, що вона скручувала показники лічильника, а для цього клеїла пломбу заводу. Хоча насправді ця пломба випала, коли працівники відповідача ломиком відкривали ящик з лічильником. 14.11.2022 року відбулося засідання комісії АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» з розгляду акту про порушення. На цьому засіданні вона намагалась пояснити, що обставини викладені в акті абсурдні, але там просто насміхалися та повідомили, що пізніше нададуть рахунок на оплату. 16.11.2022 року відповідач надав їй рахунок на оплату не облікованого об'єму природного газу на підставі акту про порушення на суму 116143,95 грн. та попередив, що у випадку несплати вказаної суми буде припинено газопостачання. Тобто відповідач у будь-який момент може припинити газопостачання до домоволодіння, у опалювальний сезон. Здійснення газопостачання до її домоволодіння до набранням судовим рішенням у цій справі законної сили, забезпечить рівний баланс прав та обов'язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог, тобто такий спосіб забезпечення позову якнайкраще забезпечить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись із змістом позовної заяви та доданих документів, а також оцінивши обґрунтування заявлених позивачем вимог, вважаю за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Як роз'яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності нарахування не облікованого об'єму природного газу внаслідок несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника, позивачем доведено про те, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист її порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду.
Окрім цього, суд враховує, що в зимовий період часу примусове припинення газопостачання до житла позивача, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров'я її та її сім'ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 «Кривіцька та Кривіцькій проти України» п. 44).
Таким чином, вважаю за можливе заборонити АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» вживати заходи щодо відключення домоволодіння позивача через існування заборгованості по вартості з не облікованого (донарахованого) природного газу, а тому в такому випадку, на думку суду, вжиття такого виду забезпечення позову як заборона відключення газу не створить негативних наслідків та не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача, який не позбавлений права нараховувати вартість спожитого газу протягом судового розгляду і в подальшому пред'явити вимоги до позивача по сплаті цієї вартості, а також забезпечить рівний баланс прав та обов'язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог, тобто буде сприяти ефективному захисту прав позивача.
Керуючись ст.ст. 149,153,157,353, 354 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» припинення газопостачання до домоволодіння ОСОБА_2 , яке знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 , - до вирішення спору по суті.
Копію ухвали надіслати заявнику, заінтересованим особам, уповноваженим на виконання органам негайно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: А.В. Плінська